Ексклюзиви
Пʼятниця, 14 грудня 2012 16:42

Спецтема: Волинська трагедія - 1943

Після Другої світової до Освєнцима відправляли українців - історик

Автор: Фото: archives.gov.ua
  Конвой по дорозі на збірний пункт після виселення одного з сіл
Конвой по дорозі на збірний пункт після виселення одного з сіл

Акція "Вісла", під час якої у 1947 році було депортовано понад 140 тисяч українців у Польщі, не мала військової необхідності, вважає історик Роман Кабачій, один з дослідників цієї операції. Так він прокоментував майбутній розгляд у польському сеймі заяви із засудженням акції "Вісла".

Нагадаємо, цю резолюцію розглянула й передала на розгляд польського парламенту сеймова комісія національних та етнічних меншин. Зокрема, там є ключова фраза, яка вже викликала хвилюю обурення польських правих партій: "Політично вмотивоване виселення людей не тільки порушило права людини і громадян, але й не мало військового виправдання". Таким чином, визнаєно, що акція "Вісла" була частиною польської політики з асиміляції українців, але не метою позбавити УПА підтримки місцевого населення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польський сейм розглядає заяву про засудження акції "Вісла"

"Можна зіслатися безпосередньо на польських істориків, - розповів Роман Кабачій. - Найбільш відомий, хто цим займався, це Ґжеґож Мотика. Він у своїх дослідженнях (найбільше з них - "Український партизанський рух до 1952 року") пише прямо, що акція "Вісла" не мала під собою військового підґрунтя. На момент операції "Вісла" в 1947 році, коли лишилося із 700 тисяч 150 тисяч, а більшість перед тим виселили в Україну. З тих, що лишилися, це були частково не зовсім свідомі українці, частково - люди, які симпатизували компартії і частково - мішані родини. До того ж, в той момент УПА на території Польщі була у мінімальному складі. Вона діяла лише в горах. А акцію "Вісла" провели по всьому периметру кордону, починаючи від білорусько-польського кордону, де жили етнічні українці, і закінчуючи польсько-чехословацьким, де жили лемки. Переселено було навіть чотири села, які фактично жили в Татрах у Краківському воєводстві. До них навіть листівки УПА не могли доходити. Тобто якщо у документі буде присутня ця фраза - про відсутність військового виправдання - то це відповідатиме історичним реаліям".

Історик підкреслює, що необхідно розрізняти власне операцію "Вісла" та обмін населенням між СРСР й Польщею у жовтні 1944 — серпні 1946 років:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці ще не усвідомили масштабів акції "Вісла" - історик

"Перед акцією "Вісла" був обмін населенням, який часто плутають із самою операцією "Вісла". Це коли поляків вивезли з України, а півмільйона українців - з Польщі в Україну. Натомість акція "Вісла" завершила цей процес і фактично "підчистила" рештки. Ці останні 150 тисяч вивезли на північний захід Польщі. Культурний образ пограничча після того змінився. Тобто "Віслу" можна назвати етнічною чисткою, оскільки вона мала на меті асиміляцію. Українців розселяли невеликим числом на величезній території. Через 50 років після їїпроведення українцями записалися в п'ять разів менше людей. Тому можемо говорити, що своєї мети акція "Вісла" досягла".

Приводом до початку операції стала загибель 28 березня 1947-го в районі села Яблоньки (у бою з відділом УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К. Свєрчевського. Українців виселяли під приводом позбавити частини УПА підтримки місцевого населення. Роман Кабачій наводить ситуації, які могли би підігрівати цю офіційну думку.

"Коли був обмін населенням, то деякі родини, коли записувалися на виїзд в Радянський Союз, от говорили: "Ми - члени УПА". Вони цим самим підкреслювали свій патріотизм - ми їдемо в Україні і хочемо сказати, що підтримуємо тих, хто за Україну воювали".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під час акції "Вісла" у переселенців вилучали майно

Під час виселення у 1947-у українців, яких підозрювали у співпраці з УПА, відправили у концентраційний табір Явожно.

"Це могли бути православні і греко-католицькі священики, інтелігенція. Відомо, що через Явожно пройшло десь 4 тисячі українців, з них до 300-400 загинуло. Явожно - це частина Освєнцима. І мало хто підкреслює, що після закінчення Другої світової війни цей концтабір використовували, однак вже щодо українців. Зараз хіба що українська громада в Польщі намагається вшановувати родини і знайти в'язнів Явожного. Поляки могли би обійтися без цього болю. Натомість вони хотіли застрашити українців і це їм вдалося, як мінімум, на 10 років. Тоді, після початку "відлиги" у 1956-у, дозволили заснувати культурно-історичне товариство українців у Польщі. Валасне, з того моменту почалося відродження. А до того поселенців навіть не називали українцями і майже 10 років вилетіло із процесу українського виховання й освіти", - завершив історик.

Зараз ви читаєте новину «Після Другої світової до Освєнцима відправляли українців - історик». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

26

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі