19 березня 1934 року колгоспник Митрофан Никітін відкрив вогонь з револьвера по труні Володимира Леніна в Мавзолеї. Це перший замах на тіло вождя.

21 січня 1924 року в селищі Горки під Москвою на 54-у році життя від крововиливу в мозок помер Володимир Ілліч Ленін, лідер більшовицької партії, один з організаторів і керівників Жовтневої революції 1917 року в Росії, перший керівник уряду Радянського Союзу. Сталін запропонував піддати його тіло бальзамуванню. 27 січня Ленін був похований на Красній площі в Москві у спеціально збудованому мавзолеї.

Митрофан Нікітін народився в 1888 році у Брянському повіті. Після Жовтневої революції він працював у різних регіонах країни в колгоспах. Після роботи в Воронізькій губернії, Нікітін зіткнувся зі значною нерівністю в рівнях достатку між працівником села і керівництва. Це змінило його погляд на стан речей в країні. На початку 1930-х років Нікітін працював в Україні, де став свідком відбирання в селян хліба, розкуркулювання, колективізації і голоду, що був наслідком цього. Нікітін звинувачував у всьому, що коїться в країні Володимира Леніна. Нікітін задумав розстріляти тіло мертвого вождя. Своїм учинком хотів привернути увагу до несправедливості, яка, на його думку, творилася в СРСР.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забальзамувати тіло Леніна запропонував Сталін

19 березня 46-річний селянин Митрофан Нікітін зайняв чергу до мавзолею Леніна. В кишені піджака лежав револьвер "наган" і передсмертна записка. При вході в мавзолей обшуків тоді не проводили. Спустився донизу в напівтемряву й піднявся в зал східцями. Митрофан дістав пістолет, двічі вистрелив у напрямку труни. Жодного разу не влучив. Переляканий натовп кинувся до виходу. Третьою кулею Нікітін стріляє собі в серце. Помирає миттєво. Єдиним трофеєм охоронців стала його передсмертна записка, що була адресована керівництву країни. Ввечері того дня начальник урядової охорони Карл Паукер передав записку Йосипу Сталіну. Той залишив на ній припис: "В мій архів". Населення країни нічого не взнало про постріли в мавзолеї. Кільком випадковим свідкам заборонили говорити під страхом арешту. Однак спроби знищити мертвого Леніна не припинилися.

×