Пам'ятник Бандері схожий на Сталіна - історик

Цілий ряд львівських пам'ятників у радянський час або зникли, або перемістилися в тепер вже сусідню Польщу. Про це розповів історик Богдан Шумилович на публічній розмові "Як ми дивимося на пам'ятники, і як вони дивляться на нас?", що відбулася 19 грудня у київській книгарні „Є".

„Львів є важливим для поляків, тому що довгий час входив до складу Польського Королівства, а потім був частиною Австро-Угорської імперії. У 19 століття Львів пережив пам'ятниковий бум, а оскільки в місті фінансово й культурно домінували поляки, то вони ставили своїм героям різні монументи, - повідомив він. - Коли в 1939 році відбулося так зване возз'єднання у 1939 році, поставили пам'ятник сталінській конституції. Це була дивна конструкція з фанери та бетону, яка стояла там, де в нас зараз ялинку ставлять. На ньому різними мовами були написані статті сталінської конституції. Цей пам'ятник мав символізувати нову владу і систему. Але зовсім поруч стояли пам'ятники польському королю Яну ІІІ Собеському та Адаму Міцкевичу. Врешті Міцкевича лишили, надавши його пам'ятнику нового змісту, а ось король ніяк не міг прижитися поруч з символами радянської влади. Його подарували „братній Польщі", так само як пам'ятники губернатору Агенору Гулаховському та відомому політичному діячу Францу Смолці. Вони разом з Польщею поїхали в Польщу. Зараз львівський пам'ятник Собеському стоїть в Гданську у центрі міста".

На відміну від Києва, розташування львівських пам'ятників не обростає такою символічністю й масштабними смисловими ансамблями. Однак зміна смислів пам'ятників відбувалася й тут.

„Пам'ятник Грушевському зробив відомий львівський скульптор Крвавич. Змалював його зі скульптури Мойсея Мікеланджело. Там певний час збиралися геї та неформали, але місце не обросло міфологією. Потім вони звідти перекочували, і зараз пам'ятник Грушевському є радше нейтральною територією. Пам'ятники дуже символічні і часом контраверсійні, як кажуть, хто на що дивиться. У Львові один з таких пам'ятників – Степану Бандері. Його поставили у найбільш польському місці Львова – біля католицького костелу, а дивиться він на польську школу, в якій виховувались найрадикальніші діячі. Бандера, що потрапив у таке вороже сусідство,  дивиться на цих поляків, яких вже давно нема, як Ленін з осудом. Сподіваюся, що ситуація з Бандерою зміниться, бо зараз він справді нагадує Леніна, або навіть і Сталіна в його не найкращій інтерпретації".

Дражливу сьогодні тему – пам'ятник Леніну – Шумилович прокоментував так:

„Пам'ятник Леніну у Львові зняли ще в часи Радянського Союзу. Я потім у фото архіві знайшов запис як ставили Леніна у Львові. І ви знаєте, сто тисяч його ставили, сто тисяч його знімали. Ми навіть зробили відео монтаж – поставили ці два відео разом. Щоб люди розуміли, що все змінне - і пам'ятники, і люди. Мені подобається, що у центра Львова домінують пам'ятники поетам. І найважливіший з них, на якому граються діти, стрибає на дошках молодь та відпочивають люди різного віку, це пам'ятник Шевченку".

×