Показовий судовий процес радянської влади над 62 членами ОУН відбувся 7 травня 1941 року в Дрогобичі. Половині засуджених призначили найвищу міру покарання.
Процес у Дрогобичі був не першим. Радянська влада й карні органи намагалися залякати й знищити український національний рух одразу після окупації Західної України 1939 року. Щоб не розбурхувати населення краю, діяли "законними методами". Водночас уникали публічності - процеси були закритими.
29 жовтня 1940-го у Львові відбувся "Процес першої Крайової екзекутиви". Тоді 11 членів екзекутиви звинуватили в "зраді Батьківщини". Багатьох розстріляли в тюрмі на Лонцького. 15-19 січня також у Львові відбувався "Процес 59-ти". Студентів місцевих ВНЗ – 37 юнаків і 22 дівчат – звинуватили у належності до ОУН і підготовці повстання проти радянської влади. 42 засудили до смертної кари, однак розстріляли 19.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почався "Процес 59-ти" над націоналістами
Під час Дрогобицького процесу за належність до ОУН до смертної кари засудили 30 осіб, а 24 – до 10 років позбавлення волі. Справи вісьмох осіб мали переоглянути. Незабаром президія Верховної Ради СРСР пом'якшила вироки. Розстріляти наказали 26 підсудних, 13 арештантам підтвердили 10-річні вироки, а 19 осіб засудили на терміни від семи до восьми з половиною років.
Згодом, 12-13 травня, у Дрогобичі відбувся черговий процес над 39 членами ОУН.
Історія Дрогобицьких процесів і досі мало вивчена, а список жертв потребує уточнення.
У мережі з'явилася інтерактивна мапа українського руху опору 1941-1944 років. Охоплює всі області України й висвітлює не весь рух опору, а мережу Організації українських націоналістів – бандерівців. Від обласного рівня й до районів.
Можна наочно побачити, наскільки розгалуженим було підпілля ОУН, як рухалися похідні групи і наскільки далеко сягав вплив українських націоналістів.
Коментарі