20 січня 1980 року Президент США Джиммі КАРТЕР оголосив про бойкот Олімпійських ігор у Москві, якщо не припиниться інтервенція в Афганістан. На тлі загострення політичної ситуації бойкот Олімпійських ігор підтримали 64 країни.
Рішення МОК про обрання Москви столицею Олімпіади прийняли 23 жовтня 1974 року. Вперше організацію проведення традиційного світового змагання спортсменів доручили країні соцтабору. Радянський уряд стахановськими темпами почав будувати спортивні об'єкти. У серпні 1979 року на нових аренах генеральною репетицією пройшла Спартакіада народів. У квітні 1979 року в Афганістані одночасно у всіх провінціях розпочалося повстання проти правлячого комуністичного режиму. Радянський уряд занепокоївся таким розвитком подій - радянські керівники у грудні 1979 року ввели війська в Афганістан. . Участь радянських військ в афганському конфлікті призвела до падіння міжнародного престижу СРСР, його міжнародної ізоляції. Дії СРСР засуджували навіть деякі соціалістичні країни. Негативні наслідки війни в Афганістані відчували і в СРСР.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радянські війська штурмували литовський телевізійний центр танками
Джиммі Картер заборонив своїм спортсменам виїзд до Москви. Його ідею підтримали ще 33 країни. Серед них — Албанія, Індонезія, Ізраїль, Китай, Туреччина та інші. Олімпійські ігри таки відбулися. На церемонії відкриття та закриття ігор спортсмени виходили під прапором Міжнародного олімпійського комітету. Всього в іграх узяло участь більш шести тисяч спортсменів з 81 країни. Було встановлено 36 світових і 39 європейських рекордів, 74 рази оновлені олімпійські рекорди. За 3 дні до відкриття Олімпіади у Москві, в американській Філадельфії стартували "Олімпійські ігри бойкоту", в яких взяли участь спортсмени 29 держав.
Ігри ввійшли в історію спорту і політики ХХ ст. завдяки політичному бойкоту з боку більшості країн Заходу: США, ФРН, Японії, а також більшості ісламських країн — на знак протесту проти військової інтервенції СРСР в Афганістан. У змаганнях взяли участь тільки країни комуністичного блоку та головним чином неісламські країни Азії та Латинської Америки.
Коментарі