Український живописець Олександр Мурашко загинув у Києві на Дорогожицькій вулиці в садку будинку №18 від пострілу в потилицю 14 червня 1919-го. Радянська преса писала,, що "був пограбований і забитий бандитами".
Саме у червні війська УНР йшли від Житомира на Київ. Більшовики поспішно готувалися до оборони та чисток "буржуазних націоналістів". Художник потрапив під "гарячу" руку.
14 червня він разом із дружиною повертався з гостей додому до будинку на Лук'янівці. Ходити в комендантську годину не боявся. Мав при собі перепустку, видану "Всеіздатом". О першій ночі пару оточила компанія з 3-х солдатів. Перевірили перепустку і сказали, що він заарештований і йде під суд. Цінні речі наказали віддати дружині. Мурашко попросив дружину, щоб вона пішла з ним, але солдати силоміць змусили її йти додому.
"Ледве вона дійшла до ґанку будинку, як побачила, що чоловік кинувся від них тікати", - пригадує український мистецтвознавець Григорій Лукомський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник Іван Їжакевич спізнився на іспит у Академії мистецтв
Олександр розумів що його ведуть не під суд, а в поле на розстріл. Художник добіг до канави, яку вважав надійною схованкою. Але зачепився за щось і застряг під парканом. Чекісти наздогнали втікача і вистрілили йому у политицю. Вбивці пропали безвісти.
Вранці Мурашка знайшли мертвим.
Преса писала, що убитий і пограбований бандитами, але всі цінні речі залишись у дружини. Маргарита Мурашко шукала вбивць, ходила на допити та переконала чекістів відкрити кримінальну справу. Слідство встановило що вбивцею був матрос Андрій Полупанов - перший військовий комендант Києва. Слідство зупинилося.
"Чоловіка ви все одно не воскресите, а собі можете наробити великих неприємностей", - попередили Маргариту у слідчому відділі.
Мурашка поховали на Лук'янівському цвинтарі.
Художник Олександр Крачковский народився 7 вересня 1875-го у Києві. Жив біля Борзни на Чернігівщині. Виховувала його бабуся. Після одруження матері хлопець переїхав до Чернігова. Його вітчим Олександр Мурашко мав там іконописну майстерню. Потім перебралися до Києва. Художник узяв прізвище вітчима.
У Києві Сашко познайомився з художниками, які розписували Володимирський собор; почав копіювати роботи художника Володимира Васнецова.
Коментарі