Ніагарський водоспад зупинився на день

29 березня 1848 року через сильні морози, що скували річку Ніагара на кордоні США і Канади, більше ніж на день зупинився Ніагарський водоспад.

Водоспад був уперше відкритий для європейців бельгійським місіонером і мандрівником Луї Еннепеном 1677 року. У березні 1848 року місцеві жителі, які звикли до шуму річки, зустріли ранок дивним, моторошним мовчанням: Ніагарський водоспад зупинився. Всі охочі могли ходити або їздити верхи на коні по руслу річки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніагарський водоспад вперше за 100 років заледенів

Поки тисячі прихожан у церквах посилено молилися, інші підприємливі екстремали спустилися до спорожнілого підніжжя водоспаду, де зазвичай гуркоче вода. Там виявили багато чого цікавого: зброя часів війни 1812 року, індіанські томагавки, величезні реліктові стовбури сосен 18 метрів завдовжки. Все найцікавіше спішно підняли нагору і незабаром в місцевих магазинах, орієнтованих на туристів, з'явилися меблі, зроблені з цих сосен. Кожен предмет меблів продавали з унікальною історією створення.

Щоб побачити замерзле диво - так званий крижаний міст, до Ніагари спішно добиралися десятки туристів. Газета "Toronto Globe" в ті дні писала: "Минулої неділі на крижаному мосту було дуже багато народу, здебільшого молодь. Весь день каталися на санках, розважалися. Посередині стояли кілька дерев'яних будок, що пропонують бульйон, тістечка і кава".

Мороз лютував недовго: вітер змінився, крижану дамбу прорвало - і через 30 годин Ніагарський водоспад загуркотів знову. З шумом і гуркотом суцільна стіна води, піднявшись на велику висоту, потекла по руслу річки. Ніагара повернулася до свого попереднього стану, на превелике полегшення всіх. Витрати води в Ніагарі залежить від рівня озера Ері у міста Буффало, цей фактор змінюється в залежності від напрямку і інтенсивності вітру. Того дня сильний вітер нагнав плаваючий лід на озері Ері в місці, звідки витікає річка Ніагара. Це раптово заблокувало вузьке русло і перекрило протягом більшу частину річкового стоку.

×