Суд над Іваном Франком розпочався у Львові 26 лютого 1878 року. Письменника арештували влітку 1877-го "за просування своїх поглядів у часописах та зв'язки з соціалістами".
Навчаючись у Львівському університеті, Франко дописував до журналу "Друг" та захопився ідеями соціалізму. Отримував листи від відомого емігранта з Наддніпрянщини Михайла Драгоманова. Поліцейським вдалося перехопити листування в польського емігранта Михайла Котурніцького, і воно здалося підозрілим. Чули вони й різні наклепи та доноси на Франка та врешті звинуватили його в участі в таємному міжнародному соціалістичному товаристві. Таке ж звинувачення отримали члени редакції "Друга", зокрема і Михайло Павлик.
Франка запроторили до Львівської тюрми майже на 7 місяців. У цей час проводили слідство, займалися обшукати у його помешканні, але знайшли там лише літературу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Щоб усе було так, як при Франку" - музейниця розповіла, як облаштовували дім письменника
На 1-й допит викликали в січні 1878 року. Він підтвердив, що є прихильником соціалістичних ідей, хоче боротися за соціальну справедливість, на благо трудящих та щоб зняти кайдани з українського народу. Сильно критикував польську шляхту та її ставлення до людей.
На суді Франка визнали винним. Засудили ще до 9 місяців в'язниці та призначили 5 гульденів штрафу. Заборонили читати й писати. Спочатку посадили в камеру для одинаків, а потім переводили в інші, у яких бувало до 18 осіб. Франко порівнював це із тортурами.
Його звільнили в жовтні 1878-го. Тоді ж одразу звернувся з проханням повернути книжки, вилучені слідчими. Серед них були твори російських народників і "Капітал" Карла Маркса. Але йому відмовили. Також Франка виключили з товариства "Просвіта" і заборонили приходити в товариство "Руська Бесіда".
Вдруге Франка арештують 1880 року "за порушення паспортного режиму".
Письменника Михайла Павлика арештували у Львові 18 червня 1877-го. Отримав 3 місяці в'язниці за приналежність до таємного соціалістичного товариства.
Павлик був активним учасником українофільських гуртків у Західній Україні, що перебувала в складі Австро-Угорської імперії. Разом з Іваном Франком редагував літературний часопис "Друг".
Павлик і Франко добилися зміни мови видання зі штучного "язичія" на живу українську. "Язичіє" поєднувало народну мову з церковно-літературною та було незрозумілим для більшості українців, натомість популярним серед галицьких москвофілів. Павлик активно перекладав українською іноземні твори з народними сюжетами, що сприяло відродженню української національної свідомості.
3 
35413
Коментарі