У вересні 1965 року у кінотеатрі "Україна" в Києві зібрався повний зал, адже планували прем'єру фільму "Тіні забутих предків" за твором Михайла Коцюбинського. Незадовго до прем'єри були заарештовані поети і художники. Серед них Опанас Заливаха, Іван Світличний, Михайло Горинь та інші.
Але про це ніхто не знав, крім вузького кола інтелігенції. Іван Дзюба згадував: "Підступність влади була в тому, що вона діяла таємно, суспільство не знало, що українських інтелігентів арештовують. Я вирішив сказати про це в кінотеатрі, бо іншої аудиторії не було. Про мій намір знали тільки Михайлина Коцюбинська і Юрій Бадзьо. Я розраховував на більшу підтримку аудиторії і більший розголос, але люди були ще дуже залякані органами безпеки, і цього не сталося. Це був перший антирадянський протест в СРСР. Однак, попри подальші репресії, я ніколи не шкодував про цей крок".
Директор кінотеатру, де відбувався кінопоказ, намагався позбавити Дзюбу мікрофона, але він продовжував називати імена репресованих. При цьому, як згадують очевидці, він ледь стояв на ногах. Журналіст Вячеслав Чорновіл, який теж був на показі, запропонував підвестися тим, хто виступає проти репресій. Встала третина залу.
Серед них був і аспірант Василь Стус. Дисидент Василь Овсієнко згадував: "Це було оприлюднення Василя Стуса як громадянина України. І рівно через 20 років цей день став днем його загибелі". Він тоді вголос сказав: "Хто проти тиранії – встаньте". Ця фраза розпочала цензуру, заборони й арешти.
Марія Миколайчук, дружина Івана Миколайчука, згадує: ""Параджанов не знав, що готуються виступи. Це я так думаю, але стверджувати напевно не можу. А ми з Іваном вже вийшли з кінотеатру на вулицю, коли скоївся шум в залі. Може тому нас і не заарештували. Але Іван був би солідарним з виступаючими, бо такий тиск витримувати вже було несила. Зрештою, фільм — це його зоряна робота. Хоча вмовив Параджанова взяти Івана на зйомки Юрій Іллєнко, це сталося в останню хвилину перед виїздом. На роль вже був затверджений Геннадій Юхтін, актор з Москви".
Обговорення фільму було зірване. Реакція влади була блискавичною — Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві "Молодь" і виключили з аспірантури Київського педагогічного інституту, Чорновола звільнили з редакції газети "Молода гвардія", Василя Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом.
В кінці 1973 року Сергія Параджанова арештували і заборонено було і згадувати про нього, відповідно і про "Тіні забутих предків" теж.
1 
1
Коментарі
1