Історик Олександра Козак розповіла про хвороби, які були поширені на території Києва та його околиць у найдавніші часи.
"Серед дітей дуже багато менінгітів було, захворювань респіраторного тракту. Дуже багато туберкульозу. Якраз у ХІ ст. ми знайшли випадки цієї хвороби на Подолі. Це було масове захворювання. Дуже хворіли цингою. Умови життя трохи кращими були у верхньому Києві і там було менше інфекційних захворювань, але більше страждали від хронічних", - каже дослідниця.
Жінки жили в середньму до 38, чоловіки до 40-44. Вони важко працювали та інфекції, з якими боролися з дитинства впливали на тривалість життя. До 80 років доживало мало.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наймолодший князь-спадкоємець переміг усіх братів
Іще Олександра Козак вважає, що люди почали страждати від карієсу, коли перейшли до осілого способу життя та землеробства. Тоді вони збільшили кількість вуглеводів у раціоні.
"Осівши на певних місцях, починали вживати одну й ту ж воду. Від цього змінювався хімічний склад організму. Інший склад слини теж сприяє розвитку карієсу. Є вода у якій багато різних карієсогенних речовин. Поки займалися скотарством карієс був у дуже малої кількості людей", - розповіла вона у ефірі Радіо Культура.
У Києві біля церкви Спаса на Берестові провели археологічні розкопки і виявили незвичайне поховання ХV-XVIII століть.
"Має цікаву поховальну конструкцію. Могила викладена фрагментами давньоруської цегли. Ніби імітація саркофагу. Для періоду пізнього середньовіччя - незвично. Раніше такого не зустрічав", - розповідає археолог Сергій Тараненко
6 
35413
Коментарі