Гетьман Іван Мазепа 4 листопада 1708-го оголосив Петру І про свій перехід на сторону Шведської імперії. Під час Північної війни зрозумів, що цар порушує зобов'язання обороняти Україну від поляків. За ним пішло близько 3 тис. козаків і членів старшини.
На восьмий рік Великої Північної війни шведський король Карл XII (1682-1718) запропонував гетьманові Іванові Мазепі вступити в шведську коаліцію. Хотів підтримки, щоб завдати остаточної поразки Московській державі. Натомість пропонував суверенітет та автономію. Шведи готували похід на Смоленськ та Москву. Гетьман пропозицію прийняв і запросив шведське військо на зимівлю в Батурин.
Довідавшись про перехід гетьмана на бік шведів, Петро І наказав схопити Мазепу та вислав декілька каральних загонів, для недопущення масових виступів проти московських військ в Україні, а війська під командуванням Шереметьєва взяли в облогу Батурин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мазепу обрали гетьманом
Після взяття та спалення Батурина, Петро І вислав 30 тис. військо на Запорозьку Січ. Полковник Іван Скоропадський приєднався до Петра. Захоплення Батурина мало ще один наслідок. В козацькому середовищі почались хитання.
Петро І розіслав по всіх українських містах універсали, де клеймив Мазепу, як зрадника, та закликав народ повстати проти шведських загарбників. Навіть ті козаки та полковники, які спочатку пішли за Мазепою, покинули шведський табір та зайняли вичікувальну позицію. Прихильників гетьмана, московський цар наказав страчувати. Каральні загони були розіслані по всій Україні.
Звістка про анафему, нищення Батурина підкосила здоров'я 70-річного гетьмана. Разом з розбитим військом Карла ХІІ він переїхав до міста Бендер, сучасна Республіка Молдова. Хворий Мазепа висповідався у православного священика з Ясс і помер 22 вересня 1709 року.
Представники Вселенського патріархату анафему не визнавали, адже вона була накладена з політичних мотивів. Місцевий митрополит відслужив заупокійну службу. Похований у монастирі Св. Георгія у м. Галац, тепер Румунія.
5 квітня 1710-го у Бендерах Молдавського князівства гетьманом Війська Запорозького обрали Пилипа Орлика. Того ж дня гетьман, козацька старшина й запорожці підписали Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького, відомі також як "Бендерська конституція".
Конституцію Пилипа Орлика схвалив швецький король Карл XII. Від імені запорожців її підписав кошовий Кость Гордієнко. Та втілити її в життя не вдалося. Пилип Орлик не контролював українські землі та був гетьманом у вигнанні.
2 
35413
Коментарі