У столиці Золотої Орди Сарай-Бату стратили великого князя Київського Михайла Всеволодовича (Рюриковича). Він прибув туди для отримання ярлика на Чернігівське князівство. За наказом Батия його затоптали на смерть 20 вересня 1246 року.
Михайло Всеволодович Чернігівський став першим давньоруським князем не загиблим у бою, а саме страченим. Цей правитель виявив небувалу твердість духа й віри, своїм подвигом підтримавши ідею опору в багатьох співвітчизників.
Найповніше страта князя Михайла описанв в "Сказанні про вбивство в Орді князя Михайла Чернігівського та його боярина Феодора".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військо Чингісхана влаштувало банкет на трупах руських князів і бояр
"Михайло ж і Феодор сказали їм: "Не личить християнам проходити через вогонь і поклонятися йому, як ви вклоняєтеся. Така віра християнська: не велить поклонятися нічому створеному, а велить поклонятися тільки Батькові та Сину, та Святому духу". Михайло ж сказав Феодору: "Не можна нам поклонятися тому, чому вони поклоняються", – йдеться в сказанні, пише сайт heroes.profi .
На місці поклоніння язичницьким ідолам зібралося багато християн і монголів. Князь Михайло, відмовившись вклонятися, сам відспівав себе. Монгольський цар прислав убивць. Вони зіскочили з коней і, схопивши Михайла, розтягнули йому руки. Почали бити його кулаками по серцю. Після цього повалили ниць на землю та стали бити й топтати ногами. Так тривало довго.
Князя Михайла таємно поховали вірні йому близькі, а потім його останки перенесли до Чернігова. На церковному Соборі 1547 року Михайло був прославлений у лику святих.
У Києві княжої доби розмовною була українська мова. Це доводять давні графіті у столичному Софійському соборі.
В основі цих написів - церковнослов'янська мова. Але писали їх люди, які не завжди добре володіли нею. Замість літературної мови вони вживали розмовну.
3 
1
Коментарі
1