19 грудня 1919 року народився український перекладач Микола Лукаш.
Він перекладав на українську мову класичні твори світової літератури "Фауст" Йоганна Вольфганга Ґете, "Пані Боварі" Гюстава Флобера, "Собака на сіні" Лопе де Веги, "Декамерон" Джованні Боккаччо, поезії Роберта Бернса, Поля Верлена. Лукаш перекладав з 18 мов, пише Інститут мовознавства імені Потебні у Facebook.
Він збагатив літературну мову новими словами та фразеологізмами.
"Нам треба гребти лопатою мовні скарби, надбані нашими попередниками, пускати їх в обіг, переводити з пасиву в актив", - казав він.
Лукаш уклав картотеку лексико-фразеологічних матеріалів для майбутнього словника української мови. Збирав матеріали до фразеологічного та синонімічного словників, словника українських прізвищ, словника евфемізмів. Після його смерті зібрані матеріали було втрачено.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Авторів українського словника звинуватили в націоналізмі
"Микола Лукаш глибоко усвідомлював роль і місце української мови в загальнослов'янському та світовому контексті, відчував її величезний потенціал і був переконаний, що в неї велике майбутнє. Саме українська мова стала центром тяжіння усіх його перекладів, кінцевою метою яких було довести, що нею можна передати абсолютно все: найтонші особливості будь-якого стилю, манери, епохи. За умов, коли українську мову офіційно зараховували до безперспективних, обмежували "домашнім ужитком", Лукаш намагався довести, що вона – самодостатня, у ній є необхідні резерви й потенціал, як у будь-якій іншій національній мові", - писала дослідниця Валентина Савчин.
13 листопада 1965 року в Одесі арештували лексикографа Святослава Караванського. Він виступив із письмовим протестом проти національної політики в Україні.
4 
1
Коментарі