У Радянському Союзі історичне кіно не знімали. Фільми на історичну тему були заідеологізованими і не зображали реальні події. Про це кінокритик Ігор Грабович сказав на круглому столі "Українська історія: від роману до фільму".
"Найважливіша річ сьогодні - це зрозуміти специфіку історичного кіно. В СРСР це був завжди квазіжанр, фантазійний. Ніколи не було фільмів про справжні події, з радянських фільмів ми не можемо дізнатися про справжній перебіг жодної битви. Тоді як історичне кіно - це реконструкція подій", - повідомив він.
Досі лишаються неекранізованими найвідоміші українські історичні романи, наголосив письменник Андрій Кокотюха: "При тому всьому, що в радянській Україні кіно активно знімали, найбільші бестселлери Павла Загребельного - "Роксолана", "Євпраксія", "Диво" - екранізовані не були. Чому ж навіть за тим українськими романами, що проходили радянську цензуру, не були зняті фільми? В них не бачили фундаменту ані комерційних, ані ідеологічних інтересів. Сьогодні, коли в Україні з'являються історичні романи, досить резонансні, можливо, цей тренд набере сили. Можливо, саме історичний фільм стане тим самим подієвим, який так чекають українські глядачі".
Кінокритики, письменники й режисери обговорювали який сюжет міг би забезпечити успіх українському історичному кіно.
"Колись мене напередодні Дня Незалежності один канал запитав який український фільм можна показати, я порадив "Вишневі ночі" Аркадія Микульського. І були дуже здивовані, бо фільм мав високий рейтинг. А чому? Тому що там головна героїня в УПА, а герой - чекіст. Як Ромео і Джульєтта. Вийшло кіно, яке дійсно сподобалося людям. З одного оку, воно відбиває реальність, а з іншого - показує почуття, які долають всі ці ідеологічні упередження", - розповів голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач.
Також він поділився спогадами про єдиний історичний фільм в Україні, який був заявлений як блокбастер:
"Був запал зняти велику історичну картину, фільм "Молитва за гетьмана Мазепу" Юрія Іллєнка. Я добре пам'ятаю як режисер говорив про вселенський успіх цього фільму. У прокаті він зібрав приблизно 40 тисяч гривень, хоча і прокату як такого він не мав. У будь-якому разі, це вийшов авангардистський фільм на вузьку аудиторію. Хоча якраз матеріал для цього надавався, тому що Мазепа - це ідеальний персонаж, романтизований і в Західній Європі, і в Росії. Замість того, щоб витворити універсальний образ, який був би цікавим і росіянам, і американцям, і французам, фільм Іллєнка вийшов іншим. Мені здається, в історію не треба грати - любимо ми Росію чи ні. Ці сюжети не потрібні. Є Мазепа - цікавий персонаж, який пережив масу пригод, давайте зробимо таке кіно і серіал у такому числі".
2 
1
Коментарі
38