Юрій Шевельов – унікальна постать в українській культурі. Він був не лише видатним мовознавцем, але й не менш глибоким і талановитим істориком літератури, критиком та культурологом. Свої літературознавчі праці й есеїстику друкував під псевдонімом "Юрій Шерех". При цьому народився він як Шнайдер. Але його батько доклав значних зусиль, щоб змінити родове прізвище на "істінно русскоє", за формулою "бути святішим від самого Папи Римського".
Вимушені мандри Юрія Шевельова на Захід почалися з поїздки Україною. Як пише він у своїх спогадах "Я - мене - мені… (і довкруги)", Харків довелося покинути 6 лютого 1943 року після офіційного проголошення евакуації міста. Попри своє німецьке походження, його ставлення до представників німецької адміністрації і тоталітарного режиму, який панував у Німеччині, було однозначним: "Ще перед вступом німців до Харкова я знав, що ця війна - не моя, що Гітлер і Сталін мені однаково ворожі, а прочитавши "Mein Kampf", я остаточно в цьому переконався".
Зупинка у Києві була нетривалою. Його вразив "розсаджений більшовицькими мінами Хрещатик" і початок Брест-Литовського шосе (тепер бульвару Шевченка) біля Бессарабки, де донедавна стирчав комуністичний ідол. Звідки він їздив раніше трамваєм до Святошина.
18 лютого того ж року майбутній лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, рушив у чергову авантюрну поїздку - з мамою та ще кількома родинами. Подорож з Києва до Львова, в якому він затримається понад рік, тривала до початку квітня.
Першим львівським прихистком родини стане гуртожиток Українського центрального комітету на вулиці Снопківській, 22. Ця вулиця, як і вулиця Конопницької, куди пізніше переїхав Юрій Шевельов, зберегла свою назву дотепер.
Друга львівська адреса, за якою він мешкав, на відміну від першої, це вже центральна частина міста. Як згадує Юрій Шевельов, то був прекрасний будинок на вулиці Марії Конопницької, 14, в якому до війни "напевне, жили не бідні люди".
На 105 річницю його народження на цьому будинку встановили пам'ятну таблицю.
Нарешті, третє місце, пов'язане з перебуванням видатного харків'янина у Львові, це нинішня вулиця Винниченка, 18. Туди він ходив на роботу. Сьогодні у цьому приміщенні - обласна рада та облдержадміністрація, а раніше там розміщувалися Галицьке намісництво, штаб 8-ї російської армії, секретаріат закордонних справ Західноукраїнської Народної Республіки. До війни в цій будівлі розташували обласний комітет Комуністичної партії України, а вулиця називалася Радянською. У момент приїзду Юрія Шевельова тут був осідок губернатора Дистрикту Галичина, і вулиця мала відповідну назву - Дістріктштрассе.
Ще до прибуття Юрія Шевельова у Львів було створено комісію для складання німецько-українського правничого словника. У кімнаті, виділеній німецькою адміністрацією, працювало п'ятеро осіб і серед них - мовознавець світової слави. Професор Гарвардського й Колумбійського університетів, а також почесний доктор Альбертського, Лундського та Харківського.
Незважаючи на те, що у Львові пройшла невелика частина його довгого і цікавого життя, у столиці Галичини він продовжив свою титанічну діяльність, започатковану у Харкові і довершену на Заході.
5 
1
Коментарі
6