Йоганн Коль – німецький мандрівник, письменник, географ, основоположник антропогеографії. Народився в м. Бремені. Вивчав право в Гейдельберзькому і Мюнхенському університетах. Відвідав майже всі країни Європи і Північної Америки. Подорожував територією України і європейської частини Росії, після чого видав книги німецькою мовою: "Подорож в Південну Росію" (1841)," Подорож по Росії і Польщі. Україна. Малоросія" (1841), "Подорож по Росії і Польщі. Буковина, Галичина, Краків, Моравія" (1841), в яких вмістив багато відомостей про природні умови, економіку, торгівлю, історію та культуру України.
До Львова німецький географ і мандрівник Йоганн Коль завітав у жовтні 1838 р. та одразу залишив у своєму подорожньому щоденнику компліменти місту: "Місто Львів лежить посередини улоговини, немов квочка у гнізді. Тут є багато місць, де здається, що знаходишся у Магдебурзі, Нюрнберзі або Франкфурті на Майні. "
Прибувши до галицької столиці увечері, мандрівник занотував: "Високі будинки були освітлені знизу вгору, з вулиць мерехтіли довгі ряди ліхтарень, з усіх гір навколо палахкотіли численні близькі та далекі вогні. Проте це була звичайна, буденна вечірня ілюмінація. Від незапам'ятних днів ми не бачили чогось гарнішого, тому наші серця забилися, сповнені втіхи, коли ми в'їхали у браму великого міста".
"Всі тут одягаються по-французьки або по-німецьки. Усі написи на вулицях, як і всі вивіски й оголошення в купецьких крамницях, німецькі і польські, такі ж книжки в книгарнях. Та й на вулицях постійно чути лише ці дві мови, так що усе це бачиться в подвійному образі, мов через бінарні окуляри".
Німецький мандрівник був вражений чималою кількістю розважальних закладів – танцювальних і більярдних залів, кав'ярень, кондитерських та закусочних, де, до речі, продавали горілку на розлив. Відвідавши кав'ярню Вольфа на площі Ринок, Й.Коль дійшов висновку, що Львів має кращі й елегантніші кафе, ніж Дрезден і деякі інші німецькі міста а такої ж величини. "На вулицях – великий рух, бруківкою безперервно прогулюються безтурботні люди й веселі компанії, багато з яких напідпитку, оскільки дуже полюбляють і вшановують Бахуса".
Натомість порядок у місті був зразковим. Як зазначив Й.Коль, "прибувши на галицьку землю, проймаєшся, передусім, сильним почуттям спокою від усвідомлення того, що можеш розраховувати на захист законної та справедливої влади . Загалом місто має всього триста чиновників, отже, один припадає на двісті мешканців".




















Коментарі