Рівно півтора століття тому, 9 січня 1863 року, невеликий паровий потяг відправився в першу підземну подорож від лондонської станції Paddington і 2,5 години опісля завершив свій шлях завдовжки в 5,5 кілометри на станції Farringdon. У пункті призначення вже були накриті столи для великого банкету з нагоди подорожі, з якої почалася світова історія метро.
Сьогодні лондонська підземка – це величезна транспортна система загальною протяжністю ліній в 402 км, з 270 станціями, більш ніж на половину що "вийшла" на поверхню: сьогодні лише 45% маршрутної мережі пролягає в тунелях. За оцінками транспортного управління Лондона, Transport for London, річна потужність потоку в лондонському метро – 1,1 млрд пасажирів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лондон був у жалобі після смерті Шерлока Холмса
Перша лінія підземки була побудована на засоби приватної компанії – Metropolitan Railway. Перший ескалатор з'явився на станції Earl's Court в 1911 році. Сьогодні, за даними Transport for London, ескалаторів налічується 426, найбільше їх на станції Waterloo – 23. Вона ж – найзавантаженіша станція: за "піковий" тригодинний період уранці пасажиропотік досягає 57 тисяч чоловік, за рік вестибюлями Waterloo користуються 82 млн чоловік, і це теж рекорд. Найбільше платформи – 10 – на станції Baker Street.
Перша карта лондонського метрополітену була випущена в 1908 році – це була спільна ініціатива декількох приватних компаній, які управляли окремими лініями. Класична ж схема підземки, розроблена Гарі Беком, була уперше виготовлена в 1933 році за зразком електросхеми.
За роботу Бек отримав приблизно 10,5 фунтів. Щоб добитися випуску пробного накладу, Беку було потрібно два роки, пише The Independent. Автор запропонував своє вирішення операторам підземки ще в 1931 році, але його відкинули. Лондонці ж зрештою прийняли схему Бека дуже прихильно.
Бек протягом 25 років оновлював і розширював свою карту відповідно до змін маршрутів, доти, доки його шляхи з London Transport не розійшлися.
У 1959 році його ім'я перестали друкувати на схемах підземки, і тільки в 1990-і йому знову стали віддавати належне як творцеві одного з найпопулярніших зразків британського дизайну. У 2006 році в конкурсі BBC серед найулюбленіших британських розробок 20 століття схема метрополітену зайняла друге місце.
У 2009 році з карти на короткий час зникло схемне зображення Темзи, але вже зовсім скоро річку "повернули" на вимогу громадськості.
Спочатку в потягах метрополітену були три класи обслуговування, і плата за проїзд складала 3, 4 або 6 пенси. Сьогодні один проїзд в першій зоні коштує 4,5 фунти. Найкоротшою (300 метрів) і найдорожчою в перерахунку на милю шляху (28 фунтів з урахуванням вартості разового квитка) буде поїздка від станції Leicester Square до Covent Garden на Piccadilly line.
Коментарі