30 липня 1975 року Генеральний секретар СРСР Леонід Брежнєв підписав Гельсінські угоди про непорушність кордонів у Європі. У документі поставили свої підписи ще 34 глави різних держав. Це сталося у столиці Фінляндії Гельсінкі. Брежнєв був жорстким політичним діячем. Генсеком став у 1966 році. Надто ретельно підбирав собі людей найближчого оточення. Особистого фотографа призначив через три роки. Це був Володимир Мусаельян, який працював у фотохроніці ТАРС. Він впродовж 13 років фотографував Брежнєва не лише на офіційних заходах, а й поза роботою, як звичайну людину. На світлинах є кадри, як він полює, грає в доміно, читає пресу, відпочиває з друзями і сім'єю, з оголеним торсом дома розмовляє по телефону, на катері пригощає пивом обслуговуючий персонал, вчиться плавати, їздить за кермом і на снігоході, відвідує театр. Всі ці моменти із життя генсека для радянських людей залишалися за кадром.
Першим завданням Володимира Мусаельяна було турне Леоніда Брежнєва по Середній Азії. Відрядження затягнулося на місяць. За цей час Володимир Мусаельян став в команді "своїм". Зрозумів це з того, коли Брежнєв запам'ятав його прізвище, яке, зазвичай, вимовляли не правильно. Генсеку сподобалися фотографії Мусаельяна. Працювати з Брежнєвом, розповідав фотограф, було дуже просто.
В газетах друкувалися лише протокольні знімки, доки цю традицію не порушив сам Леонід Брежнєв. В 1971 році він мав їхати з візитом в Францію. Французька преса попросила менш офіційні фотографії. Із всіх пачок, де Брежнєв із сім'єю, на морі й на полюванні, він відібрав вісім світлин.
"Особливо йому сподобалася світлина, де він на яхті в майці з підтяжками. Сказав, що тут він схожий на Ален Делона. Фотографії переслали в агентство Франс Прес. Коли приїхали у Францію, всі газети були із цими знімками. Так світ побачив "земного" Брежнєва", - казав Володимир Мусаельян.
Серед багатьох виділяються фотографії з полювання на диких качок, гусей та кабанів. Леонід Ілліч завжди в компанію запрошував своїх найближчих соратників. Після полювання найвідданішим за столом дарував ногу кабана. Жартома її називали "орденом". На одному полюванні із фотографом трапився курйоз. Володимир Мусаельян врятував життя Брежнєву, а той ледве його не застрелив.
"Це було в лісах Криму. Леоніду Іллічу сказали, що там є величезний кабан. Він захотів його вполювати. Брежнєв був із штуцером, який спеціально для нього виготовили в Тулі. А його супроводжуючим не дозволялося мати при собі зброю, мені в тому числі. Сидимо на вишці. Виходить кабан і Брежнєв стріляє. Поцілив, кабана відкинуло. Але через мить він підхопився й подався в ліс. Вже сутеніло. Я розумів, що раненого звіра треба добити, хотів побігти вслід. Попросив, щоб Брежнєв дав мені зброю, а сам залишався на вишці. Але він сказав, пішли разом. Ми швидко знайшли слід від крові, але потім загубили. І раптом повертаюся, а кабан з шаленою швидкістю летить прямо на нас. Я з силою штовхнув ногою Леоніда Ілліча в спину. Сам теж впав. Кабан пролетів, залишивши на моєму чоботі кров. Брежнєв підхопився і націлився на мене. Кабан за метрів 20 розвертається і якусь мить дивиться на нас. Я показую Леоніду Іллічу, огляньтесь. А кабан уже заліг, готуючись до стрибка. Брежнєв відразу вистрелив у нього. Прийшовши до тями, подарував мені свій годинник. Як виявилося, кабан важив понад 200 кг. Я тоді обурився, що на полюванні супроводжуючі не мають зброї. Брежнєв дав відповідне розпорядження", - згадував фотограф.
Леонід Брежнєв любив дуже дичину, казав, що в ній багато мікроелементів. Після вдалого плювання м'ясо роздавав членам політбюро. З радістю ділився рецептами страв, які з дичини готувала його дружина Вікторія Петрівна. В цілому був не вибагливий до їжі. На новорічному столі були квашені огірки й помідори, салати, м'ясна нарізка, вино й боржомі.
"А ще – ніколи не пригнічував і не принижував обслуговуючий персонал. Зі мною був такий випадок. Якось після подорожчання горілки, я йому заспівав популярну в народі частушку. "Водка стоит шесть и восемь, все равно мы пить не бросим. Передайте Ильичу – нам червонец по плечу. Ну, а если будет больше, то получится, как в Польше". В країні тоді перемагала "Солідарність" і руйнувався соціалізм. Тепер розумію, що єхидствувати з цього приводу тоді було щонайменше не коректно. Але Брежнєв зауваження мені не зробив. Леонід Ілліч у спілкуванні з людьми завжди був м'який і достатньо інтелігентний. Знав імена усіх охоронців, прибиральниць, буфетниць, кухарок і водіїв. На дні народження кожному дарував подарунки״, - згадував Володимир Мусаельян.
3 
1
Коментарі
1