Костомарова заарештували напередодні весілля

8 квітня 1847 року за приналежність до Кирило-Мефодієвського братства у Києві заарештовано історика Миколу Костомарова. За три дні до цього - поета Тараса Шевченка.

Студент університету святого Володимира Олексій Петров доніс Бібікову, що в Києві з 1846 року існує таємне Кирило-Мефодіївське товариство. "Братчики" товариства читають "протизаконні" вірші Тараса Шевченка, закликають "малоросіян до повстання". Жандарми Третього таємного відділення заарештували учасників товариства - письменника Миколу Гулака у Петербурзі, у Варшаві — Пантелеймона Куліша, в Києві — Миколу Костомарова, Георгія Андрузького та інших. Костомаров і Шевченко товаришували давно. Ще з першого знайомства, коли мешкали по сусідству на Хрещатику, в районі Бесарабської площі. Саме тоді Костомаров хотів побратися із Аліною Крагельською, а Шевченко їхав до нього на весілля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На відкриття пам'ятника Шевченка у Вашингтоні прийшли 100 тисяч українців

Слідчі Третього відділу імператорської канцелярії в Петербурзі щодня допитують арештантів. Шевченка допитують останнім. Він зізнався, що всі поетичні й малярські твори є його власними, протизаконними. Приналежність свою до товариства Кирила й Мефодія відкидав. Відповідями Шевченка жандарми лишилися невдоволені. Після цього допиту поету на три тижні дали спокій.

У одиночних камерах було чисто, видно було вулиці з заґратованих вікон, добре годували. Почав писати поезію і побутові балади на складеному в 1/16 тонкому аркуші поштового паперу. Усього склав 13 віршів: "Не кидай матері", "Мені однаково, чи буду", "Ой, одна я, одна", "За байраком байрак", "Чого ти ходиш на могилу?", "Ой, три шляхи широкії", "Мені однаково…". 19 травня, ввечері, побачив у вікно матір Костомарова, коли вона йшла на побачення з сином. Під враженням написав вірш "М. Костомарову". Твори увійшли до циклу "В казематі".

28 травня граф Олексій Орлов подав царю Миколі І доповідь про "Украйно-Славянское общество", як вони називали Кирило-Мефодіївське товариство. Ніякого суду не було. Доповідь шефа жандармів становила фактично вирок членам товариства. Головним керівником Товариства було визнано Миколу Гулака. Його на трирічний термін було ув'язнено у Шліссельбурзькій фортеці. Микола Костомаров перебував в ув'язненні один рік, Олександр Навроцький — півроку у В'ятській тюрмі.

Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції. Кулішеві, Костомарову й Гулакові заборонили повертатися в Україну та вести літературну діяльність. Суворе покарання підірвало здоров'я Костомарову. З Аліною, яка стала помічницею у науковій праці, вони побралися лише через 28 років. Шевченка покарали найжорстокіше. Його відіслали служити рядовым в Оренбурзський корпус с правом вислуги. У вироку Шевченкові з'явилося додаткове формулювання: "Под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать". Його дописав сам Микола І.

×