8 лютого 1918 року в Маріїнському парку у Києві більшовики розстріляли Сергія Сокольського – виконавця Російської імперії, сатирика, "короля куплету". Він критикував більшовиків і після революції переїхав із Петрограда до Києва.

"Артист не був українцем, але любив Україну", - писав його сучасник літературознавець Андрій Ніковський.

Сергій Сокольський разом із іншими сатириками-куплетистами на межі ХІХ і ХХ ст. формували жанр, що сьогодні називають шансоном. Цей жанр із самого початку характеризувався яскравими ефектами – своєрідним одягом-лахміттям, який носили артисти. Забезпечену столичну публіку такий образ розчулював. Сергій Сокольський також виступав у образі голодранця. Він співав на естраді у старому одязі, носив маску лисого чоловіка з великим носом.

За кожен виступ Сергій Сокольский отримував великі гонорари. За один міг купити цілий магазин одягу. Крім того, Сергій Сокольський був одружений із Валентиною Лін, яка утримувала в Петербурзі фешенебельний театр. Йому приписують авторство популярної фрази: "Любовь не картошка, не выбросишь в окошко", пише сайт History.org.ua.

Після революції у Петрограді розгорнувся червоний терор і він став громадянином Української Народної Республіки. Жив у Києві. Виступав у театрі Соловцова - тепер у цьому приміщенні розміщується Драматичний театр ім. Івана Франка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Композитор без музичної освіти написав 26 опер

8 лютого 1918-го в Києві тривали вуличні бої і масові розстріли, безперервні вибухи гранат і шрапнелей. Сергій Сокольський йшов Маріїнським парком із вистави з театру, коли на нього напали.

×