5 лютого 1887 року в міланському театрі La Scala пройшла прем'єра опери Джузеппе Верді "Отелло".
Джузеппе Верді (1813–1901) не мав музичної освіти, однак створив 26 опер. Також писав духовну музику, для хору, камерну й інструментальну. Лібрето до "Отелло" за трагедією Вільяма Шекспіра створив поет Арріго Бойто (1842–1918) улітку 1879-го. Верді сподобався твір, проте два роки він не брався за роботу. А потім ще шість років писав музику. Кілька разів вносив правки у лібрето, переписував партії. Наприкінці викреслив із сюжету побутові подробиці. У центрі поставив конфлікт ревнивого мавра Отелло і його соратника Яго. Композитор бере участь майже у всіх репетиціях. Сам затверджує акторів на головні ролі. Грати Отелло запрошує драматичного тенора Франческо Таманьо (1850–1905). Коли під час якоїсь репетиції тому не вдається сцена самогубства, Верді вибігає на сцену і показує, як треба грати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сніг із пір'я, свічки, холодна зброя - 380 років тому відкрився перший стаціонарний театр
На прем'єру "Отелло" директор La Scala Франко Фаччо (1840–1891) запрошує всю місцеву аристократію, колег з Італії та інших країн. Сам диригує оркестром. До початку вистави площа перед театром і всі прилеглі вулиці заповнені так, що екіпажі ледве пересуваються. Квитки у вечір прем'єри продають по 1,2 тис. лір – $240 на теперішні гроші. Хто не може їх придбати – чекає при вході, щоб після завершення привітати автора й акторів.
"Верді досяг найвищої музичної площини. Він відмовився від традиційних форм старої італійської опери і створив геніальний шедевр. Тенор Таманьо і баритон Морель показали свої потужні голоси у найвигіднішому світлі. Диригент Франко Фаччо і хор довели ще раз, що вони досконалі. Костюми мальовничі, дорогі й відповідали тій епосі. Це справжній успіх", – йдеться у першій рецензії газети New York Times на оперу Джузеппе Верді. Після вистави публіка влаштовує овації. Джузеппе Верді та акторів тричі викликають на сцену. Viva Verdi! – кричать. Наступного дня композитору надають звання почесного громадянина Мілана.
Верді був першим композитором, який спеціально займався пошуком сюжету для лібрето, що найкраще відповідав особливостям його композиторського дару. Працюючи в тісному співробітництві з лібретистами і знаючи, що саме драматична експресія є головною силою його таланту, він домагався виключити з сюжету "непотрібні" деталі й "зайвих" героїв, залишаючи лише персонажів, у яких клекочуть пристрасті.
Коментарі