72 роки тому, саме 3 липня 1942 року, трагічно закінчилася героїчна оборона Севастополя. Останні захисники міста були ізольовані на скелястому мисі над морем.
У ніч з 30 червня на 1 липня два підводні човни та 14 транспортних літаків вивезли з мису Херсонес близько 500 осіб керівного складу: партійних і радянських працівників, чекістів, адміралів і генералів.
Покинуті військовослужбовці у ніч на 2 липня обрали собі демократичним шляхом нове керівництво замість того, що ганебно втекло. То був безпрецедентний випадок у сталінській імперії: без контролю з боку партії та органів військові самі відновили командування.
Очільники оборони, насамперед командувач ЧФ адмірал Октябрьський і командувач Приморської армії генерал Петров, рятувалися, кинули ворогу близько 100 тисяч підлеглих. А солдати і матроси, усвідомивши, що їх зрадили, стріляли по втікачах.
500 сталінських "спартанців", що втекли з міста на Кавказ, благополучно продовжували свою службу, отримували звання, посади, ордени. Про тих, кого кинули на скелях Херсонеса помирати, протягом 50-ти років намагалися не згадувати.
Зі спогадів очевидців:
"То був жах. Усе море від берега заповнили людські голови, всі пливли до катерів… Вранці, скільки було видно, поблизу берега у сім-вісім людських тіл завтовшки тисячі загиблих полоскалися хвилею".
"Капітан ІІІ рангу Ільїчов, залишений Октябрьським старшим з евакуації, він сам і його автоматники стріляли в передніх, не давали вплав добратися до скелі й били короткими чергами по тих, хто намагався допливти до катера".
"З настанням темряви почалася евакуація літаками поранених. На третій літак дійшла і моя черга , але коли я спробував влізти в нього, один з команди вдарив мене чоботом у голову так, що я знепритомнів".
1 липня супротив радянської армії закінчився, а наступного дня Радінформбюро повідомило про взяття Севастополя німцями.
2 
1
Коментарі
1