11 листопада 1990 року з радянських таборів звільнили останнього українського політв'язня, письменника Богдана Климчака. Чоловік демонстративно відмовився від реабілітації та радянського паспорта.
Богдан Климчак народився в селищі Себечів – тепер Сокальського району Львівської області. Репресії зачепили його ще в дитинстві. 1946 року родину хлопця вивезли у "телячому вагоні" до Тернопільської області. Тоді Польща і СРСР саме проводили насильницький обмін населенням, а Себечів на декілька років перейшов до першої.
За три роки родину заарештували, оскільки старшого брата Мирона засудили за співпрацю з ОУН. Усіх вивезли до спецпоселення "Ударний" Хабаровського краю. Там Климчаку вдалося завершити навчання та вступити до Магаданського гірничого технікуму, де відкрито критикував радянський лад, про що, імовірно, товариші та органи технікуму доносили.
Вперше його арештували 1957-го за "антирадянську агітацію і пропаганду". Покарання відбував у Магаданській, Іркутських областях та Мордовії. Почав писати, створив новелу "24 години з життя в'язня" та ліричні мініатюри, у яких міркував над минулим і теперішнім України. Пізніше написав твори "Проблема планети "БК 666/3", Tango Italiano, "Спогади про майбутнє", "Скажи, що я мертвий".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Про помилування не просив, бо не хотів принижуватися" – Богдан Климчак 17 років відбув у радянських таборах
Після звільнення перебував під постійним наглядом КГБ, написав "Аморальний кодекс будівника комунізму". 1978 року, через постійний тиск та заборону публікувати твори намагався утекти з СРСР. Перейшов кордон з Іраном та просив політичного притулку у Великій Британії, утім, іранці його видали. Тоді суд звинуватив у "зраді Батьківщини" і призначив 15 років у Пермському таборі та п′ять років заслання. Там не дозволяли бачитись з близькими та знайомими.
Загалом Богдан Климчак провів у радянських таборах, тюрмах та спецпоселеннях 25 років, 590 діб – у штрафному ізоляторі. Лише 1990-го Верховний Суд УРСР визнав усі звинувачення безпідставними. Чоловік повернувся в Україну, оселився у Львові, де працював над творчими доробками. 1994 року світ побачила збірка "Оаза-гора", а за п′ять років – "Оновлений Декалог поневоленого Українця".
Помер Климчак 2018-го.
В'язні мордовських, пермських таборів та Володимирської тюрми провели велике голодування 30 жовтня 1974 року. Протестували проти політичних репресій в країні та нелюдського поводження з ув'язненими. Ідеологами акції стали українець Олексій Мурженко та росіянин Кронід Любарський. З того часу 30 жовтня відзначали як День політв'язня СРСР та День пам'яті жертв політичних репресій.
2 
1
Коментарі