Історик розповіла про життя в Києві після німецької окупації

У часи німецької окупації Київ зазнав руйнувань. Але не таких, як люди звикли думати.

"Найголовніші руйнування стосувалися центру міста і лівобережної частини. Радянські автори поширили у своїх роботах значно вищі відсотки зруйнованого житла. Архівні документи дозволяють з'ясувати, що житло будо зруйноване не так сильно. Ми відштовхуємося від цифри 20%, а радянські автори дають 40%. Спостереження за архівами навели мене на припущення, що таким чином намагалися приховати певні зловживання в квартирній сфері, в розподілі житла, які відбувалися в цей перехідний час в 1943 — 1945", - каже історик Оксана Овсіюк на "Громадському радіо".

Перед окупацією люди тікали з міста в навколишні села. Потім швидко поверталися назад.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У мережі показали фото старовинних вишиванок

"Ми можемо говорити, що кількість населення на післяокупаційний час була 200 тисяч. Уже в лютому 1944-го населення зростає до 305 тисяч", - каже вчена.

Після звільнення киянами видавали 200 грам хліба на людину.

"Це видається через розподільчі пункти. Карткова система як така починає діяти в місті лише з лютого 44-го року. Нормоване постачання дозволяє задовольнити лише фізіологічний мінімум. Це лише гарантія того, що ти будеш жити цей місяць. Тут виникають якісь побутові практики. Для киян дуже важливими об'єктами стають ринки. Їх 13 на той час. На ринках є майже всі необхідне, однак ціни занадто високі. Як правило, зарплати, яку отримують люди, не вистачає на те, щоб купувати якісь продукти поза картковою системою. Виникають базарні оборудки. В ці відносини включається майже все населення міста, бо просто купити не було грошей", - розповідає Овсіюк.

Дуже швидко в місті відновили кінотеатри. Радянська влада вбачала в них хороший спосіб пропаганди.

×