Археологи, які вивчають середньовічний хамам Валіли, поселення ісламського періоду, виявили кам'яну ігрову дошку, яка може бути найдавнішим відомим свідченням існування настільних ігор в Північній Африці.
Знахідка, зроблена дослідниками Тімом Пенном, Корісандою Фенвік та Хассаном Лімане, дає вченим рідкісний, надійно датований приклад ігрової дошки з раннього ісламського контексту, пише Arkeo News.
Дошка була вирізьблена у верхній сходинці, що веде вниз до холодного басейну хаммаму. Її розміри приблизно 34 сантиметри на 9,5 сантиметра та вона складається з трьох рядів щонайменше з 13 неглибокими отворами. Четвертий, більш нерівний ряд, можливо, використовувався для нанесення подряпин або ж належав до іншої необробленої чи пошкодженої дошки. Розташування дошки - одна з найпоказовіших частин знахідки. Вона не була захована в окремому кутку. Вона стояла біля входу в холодний басейн, у місці, яке бачив би кожен відвідувач.
За словами дослідників, там було достатньо місця, щоб двоє людей могли сидіти та грати, поки ще одна людина все ще заходила в басейн. Ця деталь має значення. Дошка була не просто випадковою подряпиною на камені. Її розташування свідчить про те, що гра була частиною ритму лазні, можливо, поки люди чекали, відпочивали або розмовляли між етапами купання.
Сам хамам був збудований наприкінці VIII або на початку IX століття нашої ери та був покинутий до X або XI століття. Це дає дошці набагато точнішу дату, ніж багатьом стародавнім та середньовічним ігровим дошкам, які часто важко відокремити від ранніх римських або пізньоантичних фаз.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи виявили докази масової різанини жінок та дітей у Сербії
Хамам, де було знайдено дошку, був частиною більшого зовнішнього комплексу з будівлями внутрішнього двору. Вчені припускають, що цей комплекс міг бути пов'язаний з резиденцією першого правителя Ідріса I та його сина. Його архітектура, система опалення та матеріальна культура вказують на спільноту зі зв'язками, що виходять за межі місцевих традицій, включаючи зв'язки з ширшим ісламським Середземномор'ям.
Команда під керівництвом Тіма Пенна з Університету Редінга (Велика Британія) спробувала з'ясувати, в яку саме гру тут грали. Популярну африканську гру манкала виключили: там потрібні глибокі лунки, щоб тримати камінці чи насіння, а тут вони дрібні. За розмірами, формою та розташуванням дошка найбільше нагадує ігрове поле для таб/сіг - старовинної гри, яка досі популярна на Близькому Сході та Північній Африці. Це щось середнє між нардами та шашками: фішки рухають дошкою, вибиваючи чужі.
Якщо інтерпретація вірна, це найдавніше відоме свідчення ігри такого типу для району Північної Африки - на кілька століть раніше, ніж фіксувалося раніше. Автори самі наголошують: це лише обґрунтована гіпотеза, а не остаточний висновок.
Це відкриття також змінює уявлення археологів про хамами. Громадські лазні були не лише місцями для миття. Це були соціальні простори. І, власне, дошка безпосередньо відображає це повсякденне життя. Вона показує людей, які використовують навколишнє середовище, перетворюючи кам'яну поверхню на спільний об'єкт гри.
Саме це робить знахідку важливою. Це не предмет розкоші і не письмовий запис з елітного архіву. Це слід звичайної взаємодії: двоє людей сидять біля холодного басейну, переміщуючи маленькі шматочки по різьбленому візерунку, поки інші проходили через лазню.
В античному місті Кібіров на території сучасної Туреччини археологи виявили 30 могил. Розкопки проводили в руїнах великого храмового комплексу. Могили виявили під базилікою. Це вказує на те, що поховання належали представникам еліти.
3 
1
Коментарі