Мовознавець Юрій Шевчук вважає, що перейменування низки міст, яке відбувається зараз, повинно відбуватися волею вищих щаблів влади, а не місцевих громад. Адже переважна частина тих громад зараз — нащадки росіян, якими свого часу заселяли українські землі: вони оберуть нові назви або на російський зразок, або з радянським душком.
Як ви ставитесь до нещодавнього перейменування низки міст? Наприклад, мерія Горішніх Плавнів досі не може змиритися з новою назвою. Чи ефективна така декомунізація?
- Ідеться не так про декомунізацію, як про дерусифікацію. Називання завжди є актом символічного присвоєння, - каже мовознавець. - Місто, яке два століття було Хаджибеєм, захоплюють росіяни і перейменовують його на Одесу, під цю назву фабрикують історію про те, ніби-то його заснувала імператриця Катерина ІІ. Часто, як у випадку з Одесою, Маріуполем, Дніпропетровськом, Кіровоградом чи іншими вкрай зросійсщеними мовно і ментально українськими містами, цей акт є набагато сильніший, ніж територіальна окупація. Тому зараз точиться запекла боротьба навколо дерусифікації українських міст. Кожне українське місто повинно мати історичну назву.
Чи мають право місцеві громади вирішувати, які нові назви повинні отримати їх міста?
- Президент Порошенко лукавить, коли говорить, що вирішувати долю назв міст повинні місцеві громади. Значна частина цих громад - росіяни, яких переселили на землі українців, знищених під час російської окупації, або громадяни, що їх протягом поколінь позбавляли можливости знати власну історію, а годували натомість її імперськими фабрикаціями. Тепер пропонують з ними радитися так, ніби невідомо, якій назві вони віддадуть перевагу? Чи поляки питали в німців, як їм бути з назвами своїх, віднайдених міст Вроцлав, Ґданськ, Ґдиня, Сопот і десятків інших, відібраних в них на століття? Чи, може, в колишній британській Південній Родезії питали англійських колоністів, як вони ставляться до ідеї перейменування столиці Преторії на Хараре, а самої країни на Зімбабве?
Зараз той момент, коли лідер країни повинен мати мужність і чесність перед історією і власним народом взяти відповідальність на себе і проводити цілеспрямовану політику дерусифікації, так щоб в українських топонімах не залишилося сліду російських завойовників. Що ж до Горішніх Плавнів – це чудова споконвічна назва. В ній перше слово "горішній", яке русифікаторам майже вдалося вилучити з живої мови сьогодення, замінивши його на "верхній". Такої ж долі зазнав його антонім "долішній". Цей топонім повертає в історичну пам'ять народу чудове і напівзабуте слово, а з ним і надає місту української тотожности.
ПОВНИЙ ТЕКСТ ІНТЕРВ'Ю З ЮРІЄМ ШЕВЧУКОМ ЧИТАЙТЕ У СВІЖОМУ НОМЕРІ ЖУРНАЛУ "КРАЇНА" ЗА 16 ЧЕРВНЯ 2016 РОКУ.
5 
1
Коментарі
2