Біля готелю "Атланта" у Роттердамі вранці 23 травня 1938-го пролунав вибух. Спрацювала бомба, закладена у коробці цукерок. Через вибух загинув полковник Армії УНР і голова ОУН Євген Коновалець. Цей замах на військового був четвертим.
Про успіх операції інформували особисто керівника уряду СРСР Йосипа Сталіна. Євген Коновалець розвивав дипломатичну співпрацю з ворогами СРСР і Польщі – Німеччиною та Литвою. Він розумів важливість розробки світоглядної доктрини українців. 1922-го поновив видання "Літературно-наукового вісника" під редакцією Дмитра Донцова.
Про авторитет Коновальця серед націоналістичного підпілля свідчить факт складення пісень на його честь. У них постать провідника виведена, передовсім, в образі національного "вождя" і "батька", вважає історик Євген Луньо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці створили підпільну військову організацію у Празі
"Там далеко в Роттердамі сталася новина,
Вбили наші вороженьки найкращого сина.
Пішов від нас рідний Батько в глибоку могилу,
Заплакала Україна, за ним затужила", - співається у одній із них.
Поховали полковника на цвинтарі Кросвейк 28 травня 1938-го. До цинкової труни склали забальзамовані частини тіла Коновальця. Думали, що ці останки незабаром перепоховають в Україні.
Поразка національної революції 1917-1921-х спричинила новий поділ українських земель. 1920-го у Празі утворюється Українська військова організація - УВО - на чолі з Євгеном Коновальцем. Ця структура об'єднала еміграцію та радикальну західноукраїнську молодь в єдину організацію – ОУН. Проте збудований полковником націоналістичний рух дасть тріщину одразу після його смерті. ОУН розколеться на 2 фракції під керівництвом Андрія Мельника та Степана Бандери.
3 
1
Коментарі