Гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа народився 20 березня 1639-го на хуторі Мазепинці в Білоцерківському районі Київської області.
У молодості служив при дворі польського короля Яна II Казимира. Він відправив Мазепу навчатися за кордон. Так, українець відвідав Німеччину, Францію, Італію та Австрію. 1662—1669 роках очолив дипломатичні місії в Україні, Османській імперії та Московії.
З 1663-го жив у родовому маєтку в селі Мазепинці, від батька успадкував посаду чиновника чернігівського полку. Потім вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка.
Тоді ж Мазепа одружився з трохи старшою від нього вдовою Ганною Фридрикевич. Їх єдина спільна дитина померла немовлям. Ростили хлопчика і дівчинку від попереднього шлюбу Ганни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У маєтку Мазепи знайшли таємничі сходи
При гетьману він був спочатку ротмістром надвірної корогви - командиром гетьманської гвардії. Близько 1674-го став генеральним осавулом - відповідав за забезпечення війська.
1674-го Дорошенко послав Мазепу до Криму й Османської імперії. Біля річки Інгул на делегацію напали запорожці, які хотіли вбити невідомого їм осавула. Та кошовий отаман Іван Сірко впізнав Мазепу й урятував.
1687-го відбувся невдалий кримський похід московсько-козацького війська проти татар. Винним визнали гетьмана Івана Самойловича, який ніби то мав таємні відносини з татарами. Вибори нового гетьмана організували під наглядом московського війська на річці Коломак на Полтавщині, але у відповідності до козацьких традицій. З чотирьох кандидатів найбільш вдалою кандидатурою виявився Іван Мазепа.
Він проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Богдана Хмельницького. Впорядкував норми відробітків селянами - до 2 днів на тиждень. Дбав про забезпечення вдів. Відправляв навчатися за кордон випускників колегіумів. Будував та реставрував храми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Священик розповів, чи визнають Мазепу святим
Потім московський цар Петро І почав говорити про реформу козацького війська – прагнув перетворити його на регулярну армію. Гетьман і старшина були проти. Почали шукати вихід.
Одним з варіантів був перехід під протекцію польського короля. Тоді ж до українських земель наблизилось військо шведського короля Карла ХІІ, який воював з Московією. Гетьман таємно розпочав з ним листування.
"Я кличу всемогучого Бога на свідка й клянуся, що не для почестей, не для багатства, або яких інших цілей, а для вас усіх, що остаєте під моєю владою, для жінок і дітей ваших, для добра Матері нашої, безталанної України. Для добра всього українського народу, для помноження його прав і повернення вольностей, хочу я, при Божій допомозі так чинити, щоби ви, з жінками вашими і рідний край наш, не загинули ні під москалями, ні під шведами", - казав Іван Мазепа писарю Пилипу Орлику.
1708-го розірвав відносини з російським царем і став на сторону шведів. Петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні Олександру Меншикову зруйнувати гетьманську столицю Батурин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Штурм Батурина тривав два дні: росіянам допомогли зрадники
У наступному році відбувся бій між московським та шведсько-козацьким військом під Полтавою. Переважаюче військо Петра І перемогло. Мазепа поселився у Молдовському князівстві. Через три місяці після поразки помер у місті Бендери, де й був похований. Могила його не збереглась.
Історик і журналіст Сергій Павленко презентував у Чернігові нову книгу "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених".
Робота присвячена 380-й річниці від дня народження Івана Мазепи.
"Це - книга-дискусія, у якій розглядається 38 прижиттєвих зображень гетьмана Мазепи - різного формату і різних стилів. Кожному присвячено розділ, у якому я аргументую, чому вважаю це зображення прижиттєвим", - розповів Павленко.
3 
1
Коментарі
1