Дніпровську гідроелектростанцію будували в'язні та куркулі

15 березня 1927 року у Запоріжжі розпочалось будівництво Дніпровської гідроелектростанції. Першу чергу ДніпроГЕС введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 р, а в 1939 р. стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт.

Дніпрогес був побудований згідно з ленінським планом державної електрифікації. У його розробці брали участь понад 200 інженерів та вчених. Після смерті Леніна гарячим прихильником будівництва Дніпровської ГЕС став Лев Троцький та Йосип Сталін. Будівництво супроводжувалося величезною пропагандистською кампанією. По всій країні відбувалися збори й мітинги. Трудящі перераховували до фонду будівництва частину заробітку. Наймасовішою робсилою стали "зеки". Поруч із ними працювали молодь із села, колишні білі офіцери, анархісти та священики, куркулі й аристократи. Землекопи, чорнороби й грабарі були переважно з місцевого населення.Чимало людей наймалися заради номерка в їдальню та місця на нічліг у бараку. Основними знаряддями праці були лопата, кайло, тачка та грабарка — підвода, якою вивозився ґрунт і доправлялися будматеріали. Люди вгризалися в землю, довбали кам'яні глиби, і метр за метром відвойовували місце для ГЕС.

Урочисте відкриття Дніпрогесу призначили на 10 жовтня 1932 року. Станція була найбільшою в Європі. Довжина дамби 760 м, висота — 60 м, радіус дуги — 600 м. "Побудова Дніпровської станції є тріумфом техніки, яким могла б пишатися кожна країна", — писала американська газета "Нью-Йорк івнінґ пост". 1939 року станція вийшла на проектну потужність, а Запоріжжя стало обласним центром.

×