Генерального суддю Війська Запорозького Василя Кочубея стратили поблизу селища Борщагівка під Білою Церквою 26 липня 1708 року. Доносив московському царю Петру I про переговори гетьмана Івана Мазепи зі Швецією.
Відносини між українськими державними діячами загострилися через роман Мазепи з юною донькою Кочубея Мотрею - гетьман був її хрещеним батьком.
Перший донос в Москву Кочубей передав 1707 року через монаха Ніканора, але йому не повірили. Після чергового доносу Мазепу попередили про дії судді. Тоді Кочубей переконав полтавського полковника Івана Іскру передати новий донос про зв'язки зі шведами і поляками, який дійшов до царя Петра I через київського губернатора.
Російський цар почутому не повірив. Незабаром за його наказом Кочубея й Іскру схопили та привезли до Вітебська. Їх звинуватили у наклепі та зраді гетьмана, під тортурами змусили відмовитись від свідчень. Засудили до смертної кари.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мали денні та нічні конференції" – союз проти Москви гетьману Мазепі допомогла укласти жінка
Донощиків під охороною відправили до табору Мазепи у селищі Борщагівка - тепер Погребищенського району Вінницької області. Там їм відрубали голови.
Після переходу Івана Мазепи на бік швецького короля Карла XII, Кочубей та Іскра були прославлені як герої Московії та мученики. Тіла перепоховали у Києво-Печерській лаврі, а родичам пожалували великі земельні володіння.
Спочатку Іван Мазепа мав добрі відносини з московським царем Петром I. Виконував його політичні забаганки. В обмін хотів добитися розширення автономії козацької України. Коли зрозумів, що політика царя та Північна війна, яку той вів проти Швеції, не відповідають інтересам України, а сама вона може зникнути назавжди, спробував вирвати країну з московських кігтів.
Уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ. Пообіцяв йому допомогу за умови звільнення України шведами. Відтоді всіх українців, які брали участь у національно-визвольному русі, московити зневажливо називали мазепинцями.
4 
35413
Коментарі