Пленум ЦК КП(б)У 18 листопада 1933-го прийняв постанову про припинення українізації в республіці. Вона фактично дублювала рішення Раднаркому СРСР від 14 грудня 1932-го про припинення українізації на Кубані. У політиці коренізації сталінська влада вбачала одну з причин саботажу збору зернових та загрозу цілісності СРСР. На штучний Голод не зважали.
"З метою розгрому опору хлібозаготівлям куркульських елементів та їх партійних і безпартійних посіпак, вище радянське партійне керівництво постановило впорядкувати механічне проведення політики українізації на територіях УРСР. Вигнати петлюрівські та інші буржуазно-націоналістичні елементи з партійних і радянських організацій й негайно перевести справи радянських і кооперативних органів "українізованих" районів з української на російську мову", - йшлося в тодішній постанові, відкорегованій особисто Йосифом Сталіном та секретарем Московського ВКП(б) Лазарем Кагановичем.
Тоді на Кубані закрили всі українські школи, ліквідували педагогічний й науково-дослідний інститути, розгромили понад 20 газет і журналів, спалили бібліотеки і зупинили українське радіомовлення. Це ж саме чекало й Україну. Ще з 5 вересня 1933-го в життя активно впроваджувався новий русифікований правопис підготовлений функціонером Андрієм Хвилею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український правопис наблизили до російського
В Україні швидко знищили прихильників українізації, в тому числі й представників вищого керівництва країни зі старої більшовицької гвардії.
Постанову уряду УРСР про українізацію прийняли 1 серпня 1923-го. Вона була частиною політики коренізації, яку прийняли на XII з'їзді Компартії більшовиків у квітні 1923-го. Передбачала залучення корінного населення до управління республіками та надавала офіційного статусу їхнім мовам. Її здійснювали з метою зміцнення радянської влади в Україні, пошуку спільної мови із селянством та інтелігенцією. Також прагнули створити позитивний образ радянської влади на міжнародній арені. У розпалі Голодомору 1932-33-х знищили прихильників політики Миколу Скрипника, Олександра Шумського, письменника Миколу Хвильвого та інших провідних українських діячів. Відтоді розпочалась тотальна русифікація.
4 
1
Коментарі
1