Вперше щеплення від віспи виконав 14 травня 1796 року англійський лікар Едуард Дженнер. 8-річному Джеймсу Фіппсу він спочатку вколов субстанцію з нариву хворого коров'ячою віспою, а потім субстанцію справжньої віспи.
До кінця XVIII ст. в Європі від віспи гинуло 1,5 млн людей щороку - вмирав кожен сьомий хворий. Її жертвами стали десятки мільйонів корінних жителів Америки, індіанців. "Жахлива хвороба, яка звела в могилу більше жертв, ніж усі інші епідемії, ніж порох і війна", - писав англійський медик Томас Сіденгам. Якось до лікаря з графства Глостершир на заході Англії Едварда Дженнера звернулася селянка. Він виявив у неї всі симптоми натуральної віспи. "Я не можу на неї занедужати, бо в мене вже була коров'яча віспа", - заперечила жінка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Винахідника вакцини від поліомієліту називали чарівником
Дженнер зауважив, що справді місцеві доярки майже не хворіли на натуральну віспу, або переносили її дуже легко. І збагнув: люди, які заразилися від хворих тварин і перенесли відносно безпечну коров'ячу віспу, вже не хворіли на майже смертельний людський різновид недуги. Тож варто лише штучно викликати її в організмі, щоб назавжди убезпечити його від справжньої віспи.
Едвард Дженнер провів експеримент. На руці здорового 8-річного хлопчика Джеймса Фіппса лікар зробив два невеликих надрізи. У ранки вніс рідину з вісп'яного пухирця на пальці доярки, зараженої коров'ячою віспою. А через два тижні - після того, як у дитини минуло легке нездужання, - прищепив малому натуральну "людську" віспу. Організм Джеймса не відреагував на хворобу ні цього разу, ні наступного - після повторного щеплення за півтора місяця.
Дженнер відправив до Королівського наукового товариства опис свого відкриття, але на нього не звернули уваги. Знадобилося кілька років, щоб довести цінність щеплень від віспи. Згодом Дженнер став членом усіх європейських академій, отримав сотні дипломів. Декілька індіанських племен Північної Америки надіслали йому почесний пояс. Помер у 73 роки в зеніті слави. На згадку про Дженнерове щеплення всі матеріали для щеплень медики називають вакцинами - від латинського vacca - "корова". Завдяки цьому англійському хірургові людство вперше подолало хворобу, а саме натуральну віспу, шляхом вакцинації.
23 лютого 1954 року вперше практично випробувано вакцину проти поліомієліту розроблену доктором Джонасом Солком в університеті Пітсбурга. Цього дня почалось щеплення 5000 учнів початкових класів. Про результативність вакцини вчений повідомив 12 квітня 1955 року. Тоді Солка проголошено "чарівником", а цей день майже став національним святом.
3 
1
Коментарі