У 2012 році виповнилися 65 років від проведення акції "Вісла", в рамках якої уряд комуністичної Польщі насильно депортував із етнічних земель понад 140 тисяч українців. Парламентська комісія національних та етнічних меншин розглянула й передала на розгляд сейму заяву із засудженням операції "Вісла".
"Під час цієї акції застосовано принцип тоталітарної системи про колективну відповідальність, яка ніколи не може бути основою для політики демократичної держави", — йдеться у проекті заяви. Ця резолюція вже викликала протести серед польської громадськості, зокрема з боку правих партій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Смерть польського генерала від рук "бандитів з УПА" стала сигналом для акції "Вісла"
Про різні аспекти акції "Вісла" та ставлення у польському суспільстві щодонеї розповідає доктор історичних наук Ігор Ільюшин.
Офіційно операція "Вісла" була помстою за події на Волині у 1943 році. Наскільки правомірно так говорити?
- Безперечно, акція "Вісла" була політично вмотивована. ЇЇ головною метою було перетворити Польщу на мононаціональну державу, знищити українську етнічну меншину, розпорошити українців по північних та західних землях Польщі та асимілювати їх у польському середовищі. Політична мета акції полягала саме в цьому, але вона не була цілком досягнута. Польські праві, зокрема ендеки, планували виселення українців ще в 1943-1944 рр., а польські комуністи після війни фактично реалізували ці ендеківські плани. Так що, в цьому сенсі акція "Вісла" не була помстою за злочини УПА на Волині, хоча тодішні польські керманичі і намагалися представити цю акцію саме таким чином.
У постанові, яку розглядатиме польський сейм, ключовою є думка про те, що акція "Вісла" з військової точки зору також не була вмотивованою.
- Стосовно оцінки військової частини цієї акції, справа виглядає набагато складніше. Слід розуміти, що жодна держава не потерпіла б існування на своїй території підпільних збройних структур (в данному випадку УПА), які б були їй непідконтрольні, тим більше тих збройних структур, які б чинили їй запеклий опір та заважали налагоджувати мирне життя. Просто влада, здійснюючи акцію, застосувала принцип колективної відповідальності. Тому в ході військової операції постраждали навіть ті, наприклад, лемки, хто не підтримував УПА.
Які сьогодні настрої у польському суспільстві щодо діяльності польської влади у 1947-му?
- На настрої польського суспільства, в тому числі депутатів Сейму, зараз значною мірою може впливати і скорше за все таки впливає робота польського Інституту національної пам'яті, і зокрема в справі акції "Вісла", по якій він провадив слідство. Його позиція така. Оскільки ніхто до цього часу в Польщі не довів протизаконність чинного за часів Польської Народної Республіки правопорядку, тож немає змоги a priori стверджувати, що акція "Вісла" чи то на етапі її планування, чи здійснення не відповідала чинному тоді законодавству, а отже, мала склад злочину.
Незважаючи на всі ознаки етнічної чистки?
- На думку польської Комісії, яка проводила слідство, операція "Вісла" здійснювалася винятково на підставі відповідних рішень найвищих польських державних органів і уповноважених у цій справі владних інституцій. Комісія вважає, що цілком інакше слід підходити до оцінки тих конкретних випадків, пов'язаних зі смертю людей чи то під час переселення, чи арешту або під час перебування у фільтраційному таборі в Явожні, коли окремі чиновники своїми діями могли порушити чинне на той час законодавство. З цими висновками згодні далеко не всі в Польщі, і насамперед, самі польські українці.
7 
1
Коментарі
82