Появі Львівської Опери передував бурхливий соціально-економічний розвиток Галичини та Львова кінця XIX сторіччя. Саме у цей час стала відчутною потреба побудови великого міського театру.
У 1895 році стартував конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма "Г.Гельмер та Ф.Фельнер", що побудувала понад сорок театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині.
Серед відомих конкурсантів участь у проекті взяв також автор Краківского театру архітектор Я. Завейський.
Компетентне незалежне журі в Лейпцигу одноголосно визнало найкращим проект випускника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи Зигмунта Горголевського (1845-1903).
Переможець приємно здивував журі вибором місця для споруди – центр міста, хоч той і тоді був щільно забудований. Архітектор сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала у цьому місці, а замість фундаменту застосував – уперше в Європі – суцільну бетонну основу.
Усунення Полтви кардинально змінило вигляд центральної частини міста. Замість брудного потоку з'явилися алеї та сквери.
Наріжний камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Автор проекту сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера Івана Левинського.
При зведенні споруди використовувались переважно місцеві матеріали. За кордоном виготовлялись: форми деталей із мармуру – у Відні; спеціальне полотно для розписів фойє – у Бельгії. Монтаж електричного освітлення проводила австрійська фірма "Сіменс-Гальске", механізацію сцени – польська фірма по ремонту вагонів з міста Санок.
Грандіозне будівництво тривало майже три роки. Воно було здійснене на кошти міської управи, громадян Львова і околиць у вигляді добровільних внесків, меценатських пожертв. Вартість будівництва становила 2,4 мільйони австрійських крон.
Коментарі