15 липня 1944 року була створена Українська головна визвольна рада.
УГВР мусила виконувати функції позапартійного органу для керівництва українським визвольним рухом та представництва його за кордоном. Повідомляє "Суспільний Кореспондент".
Установчі збори УГВР відбулися за ініціативою УПА й ОУН(б) 11-15 липня 1944-го на Самбірщині.
Зборами керував Ростислав Волошин. Учасники обговорювали створення широкої суспільно-політичної бази для боротьби з нацизмом та більшовизмом за державну самостійність України.
У "Платформі УГВР" йшлося: "Сучасна війна між двома тоталітарними силами, московсько-більшовицьким та німецько-гітлерівським імперіалізмами, ведеться за володіння в першу чергу українських земель, як вихідних позицій до панування у Східній Європі і навіть у всій Європі. Вони стоять на позиціях тоталітарної, колоніальної експлуатації українських земель та їх населення. Вириваючи українському народові всі матеріальні і господарські засоби, вони нещадно винищують провідні національні сили, нищать національну культуру і національну свідомість у масах, колонізують край чужим населенням а українське населення масово знищують або вивозять за межі України.".
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Київ у 1918 році - фотографії
Президентом УГВР обрали Кирила Осьмака, котрий входив до Української партії соціалістів-революціонерів. Уряд (Генеральний секретаріат) очолив Роман Шухевич.
За своїм складом Рада представляла провідні політичні сили з різних регіонів України, за винятком хіба що ОУН(м). Структурно складалася з Генерального секретаріату, Генерального суду, Контрольної колегії, бюро інформації тощо. У 1945-му утворено Закордонне представництво на чолі з Іваном Гриньохом. Завдяки його діяльності про Україну і український визвольний рух дізналися уряди та громадськість багатьох країн світу.
УГВР як підпільний уряд України керувала національно-визвольним рухом українців до початку 1950-х.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вони вбивають в'язнів, ви повинні увірватись і звільнити їх" - 227 років тому відбулося захоплення Бастилії
Більшість членів УГВР в Україні загинула або була заарештована. Робота Ради суттєво ускладнилася внаслідок вбивства Романа Шухевича (1950), а після арешту Василя Кука в 1954-му УГВР фактично припинила свою діяльність.