29 серпня 1949 року на військовому полігоні у Семипалатинській області Казахстанської РСР було проведено успішний підрив першої радянської атомної бомби РДС-1.
У рамках випробувань під кодовою назвою "Перша блискавка" було проведено успішний підрив першої радянської атомної бомби РДС-1. Конструкція бомби майже повністю була копією американської плтуонієвої бомби "Товстун", яку скинули на Нагасакі. Повідомляє "Цей День в історії".
Ядерні дослідження стали перспективними у кінці1930-х років, коли вчені встановили, що поділ ядер урану може стати потужним джерелом енергії. У 1940 році в СРСР була створена державна програма для вивчення ядерного ділення урану, а 28 вересня 1942 року вийшла постанова Державного комітету оборони "Про організацію робіт з урану".
11 лютого 1943 року за розпорядженням Йосифа Сталіна була розпочата радянська програма зі створення атомної бомби. Першим кроком в рамках якої стало створення в Казані "Лабораторії № 2 АН СРСР" під керівництвом Ігора Курчатова . Московський Державний інститут рідкісних металів отримав задачу отримати карбід з урану і металічного урану із сировини, що добувалась у Таджикистані.
Після отримання в 1943 році придатної уранової сировини всі роботи з атомного проекту були переведені у Москву. У Москві розпочався проект з будування нових корпусів "Лабораторії №2". Керівництво проектом створення атомної зброї надавалося Генеральному комісару безпеки Лаврентію Берії. Завдяки його зусиллям радянська розвідка отримала інформацію про американську атомну програму "Манхеттенський проект".
20 серпня 1945 року, через два тижні після атомних бомбардувань американцями Хіросіми і Нагасакі, при уряді був створений "Спеціальний комітет з використання атомної енергії". Комітет зайнявся створенням відповідних промислових підприємств, а лабораторія Курчатова зосередилась на наукових розробках і в 1946 році запустила перший в Європі атомний реактор Ф-1.
У Сухумі німецькі фізики створили установку для промислового виробництва "важкої води" і фільтри для газодифузійного розділенняя ізотопів урану. Наступним етапом стало створення 9 квітня 1946 року при "Лабораторії №2" конструкторського бюро КБ-11. Його створенням у Сарові займався НКВС СССР.
Під керівництвом головного конструктора Юлія Харитона було налагоджено промислове виробництво плутонію-239 у Челябінській області, де зібрали бомбу РДС-1. Конструкція РДС-1, за винятком електроніки, була копією американської плтуонієвої бомби "Товстун",яку скинули 9 серпня 1945 року на Нагасакі.
Плутонієва бомба РДС-1 потужністю 22 Ктон була підірвана на спеціально сконструйованій 37-метровій вежі 29 серпня 1949 року у рамках випробувань під кодовою назвою "Перша блискавка". Її підірвали на спеціально збудованому силами в'язнів ГУЛАГу військовому полігоні в Семипалатинській області в Казахстані. Попри повну секретність цих випробування, про них стало відомо завдяки пробам повітря американської метеорологічної розвідувальної служби. 23 вересня 1949 року президент США Гаррі Трумен публічно заявив про радянські атомні випробування. СРСР офіційно підтвердив цей факт лише 8 березня 1950 року, коли у Радянському Союзі було 15 бомб РДС-1.
З 1949 року до його закриття у 1989-у на Семипалатинському полігоні було проведено не менше 468 ядерних випробувань. Було підірвано не менше 616 ядерних і термоядерних пристроїв, в тому числі 26 наземних, 91 повітряних, 8 висотних та 343 підземних. У 224 випадках радіоактивні хмари вийшли за межі полігону і спровокували радіаційне забруднення усього Східного Казахстану.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роботи українського художника прикрашали кабінет Кеннеді
3 
1