У ніч з 24 на 25 лютого 1956 р. Микита Хрущов на XX з'їзді КПРС виступив з доповіддю "Про подолання культу особи і його наслідків". В своїй промові він вперше публічно почав говорити про сталінські репресії та порушення"соціалістичної законності" у роки правління Йосифа Сталіна.
Перший секретар звинуватив Йосифа Сталіна в бездарному керівництві у роки Другої Світової війни та створив у публічному просторі образ диктатора. У роки правління Хрущова персона Сталіна була табуйована: його портрети не використовувалися на масових заходах. Слід зауважити, що себе Хрущов не оминув увагою: на загальнодержавних святах поруч з Леніним був і Хрущов (саме в такий спосіб натякалося на правонаступництво).
Знаменита доповідь Микити Хрущова була відправлена по усьому Союзу з метою інформування населення. Втім, слід зауважити, що досить довгий період вона лежала в довгому ящику, оскільки надрукували її лише 30 червня.
XX з'їзд КПРС подавав великі надії на лібералізацію суспільно-політичного життя в Радянському Союзі. Виступ Хрущова, який викривав сталінські злочини , став поворотним пунктом для подальшої "відлиги". Своєю промовою він підірвав одну із основ кругової поруки, що насаджувалася не лише в партійній сфері, а й і у всіх інших. Провівши паралель між Радянським Союзом та гітлерівською Німеччиною, Хрущов, певним чином, здійснив фурор, показавши зміну курсу своєї політики , яка не була схожою на сталінську.
Радянський Союз рухався в курсі загальної лібералізації суспільно-політичного життя, хоча цей рух був ще слабким та неорганізованим, але на це покладалися великі надії.
Повоєнне радянське суспільство на правах переможця вимагало якісних змін, які б могли компенсувати втрати завдані війною. Будучи наддержавою, Радянський Союз був змушений впливати задавати ритм на політичній арені. Відповідно до вимог часу необхідно було показати міжнародній спільноті, що Союз готовий до таких перетворень.
Також слід звернути увагу й на те, що після війни радянські люди вперше побували в Європі, – в них з'явилась можливість порівняти радянський спосіб життя з європейськими умовами. Така ситуація обернулася не на користь Радянського Союзу, тому в інтересах влади було загладити цю прірву шляхом ліберальних реформ та покращення рівня життя, аби не виникав спротив.
Втім, найбільший резонанс нове політичне віяння мало в культурному житті. Саме Ілля Еренбург, знаний письменник та публіцист, назвав ці процеси "відлигою", що перейшло у загальний слововжиток. Саме "відлига" відкрила дорогу кагорті шістдесятників, які згодом стали й десидентами.
Тума Віолета
8 
35413
Коментарі