Півстоліття тому сталася жахлива катастрофа на греблі Вайонт, яка забрала життя, за різними оцінками, від двох до трьох тисяч осіб.
Гребля Вайонт - арочна бетонна дамба поруч з горою Монте Струм на річці Вайонт, притоці річки П'яве в провінції Венеція на півночі Італії, побудована в 1959 році, в основному, для вироблення електроенергії. Має висоту 261,6 м, довжину на гребені - 190 м, ширину в основі - 23 м і ширину по гребеню - 3,9 м , вважається однією з найбільш "витончених" гребель у світі.
Ще до початку будівництва висловлювалися побоювання про геологічну стабільність схилів водосховища і навколишнього гірського масиву, але SADE - Адріатична енергетична корпорація - запевнила всіх, що все під контролем: геологія ущелини добре вивчена, і гора вважається досить стабільною. У 1959 році при будівництві нової дороги з боку гори Монте Ток були помічені перші тріщини і зрушення ґрунту. За результатами обстеження три незалежні експерти сказали, що масив з боку Монте Ток нестабільний, і при заповненні водосховища схил звалиться в басейн. SADE їх проігнорувала, оскільки прагнула дотриматися термінів будівництва.
Заповнення водосховища не було припинене і 4 листопада 1960 року. При позначці води в 190 метрів (із запланованих 262), стався перший зсув, об'ємом близько 800 тисяч кубічних метрів. Після цього рівень води був знижений до позначки 50 метрів, й інженери з SADE приступили до нових досліджень. Великі уми дійшли висновку, що в найближчому майбутньому буде новий обвал, який розділить водосховище навпіл. Щоб уникнути цього, взялися за спорудження спеціальної галереї (тунелю) по дну (у тілі зсуву або гори) для того, щоб коли зійде наступний зсув і перекриє водосховище поперек, його дві частини працювали як сполучені посудини через побудовану галерею.
15 вересня 1963 року весь схил гори з'їхав на 22 сантиметри, а на початку жовтня за раз з'їхав на цілий метр. Після цього було прийнято рішення про спуск води, але було вже пізно. SADE про переміщеннях ґрунту населення найближчих сіл знову не інформувала .
9 жовтня 1963-го приблизно о 22:35 величезний зсув з 260 мільйонів кубометрів лісу, землі та каміння зійшов у водосховище (рівень заповнення був 245 метрів з 262 по проекту) зі швидкістю 110 кілометрів на годину. Водосховище було засипане обвалом на висоту 170 метрів, а вода об'ємом в 50 мільйонів кубічних метрів перелилася через край греблі (за оцінками висота води над верхнім гребенем греблі була близько 250 метрів) і обрушилася смертельним валом висотою в 500 метрів на долину річки, змітаючи все на своєму шляху. По долині цей масив води вже котився з висотою в 20 метрів, але і цього було більш ніж достатньо для трагедії.
В результаті затоплення долини річки П'яве були знищені села Longarone, Pirago, Rivalta, Villanova і Fa?. При цьому загинуло близько 1450 осіб. Крім цього, постраждали багато селищ вниз по долині річки й ті, які перебували біля "сплеску" . Всього за різними джерелами загинуло від 1900 до 2500 осіб. Близько 350 сімей було повністю знищено.
Сама гребля, хоч і зазнала навантаження, яке у багато разів перевищує очікване, встояла. Тільки потоком води змило близько метра верхньої кладки бетону з гребеню. Водосховище так ніколи і не було відновлене. У 2002 році гребля була відкрита для туристів.
За підсумками розгляду кілька інженерів з SADE і керівників компанії були засуджені на легкі терміни. Один з інженерів наклав на себе руки в 1968 році. А уряд Італії так не і подав до суду на SADE для відшкодування збитків.
2 
1
Коментарі
5