Рано вранці 2 вересня 1666 року в Лондоні почалась "Велика пожежа" - на Пуддінг-Лейн загорівся дім королівського пекаря Томаса Фаррінера, який забув на ніч загасити піч. За кілька хвилин вогнем була охоплена вся вулиця, а за два дні згоріло дві третини міста і загинуло 16 людей.
Самому Фаррінеру разом з сім'єю і слугами вдалося врятуватися через вікно другого поверху, але загинула його помічниця по кухні, - перша жертва пожежі.
Тодішній лорд-мер Лондона Томас Бладворт відхилив пропозицію пожежних зруйнувати прилеглі до епіцентру будівлі, і згодом вогонь охопив вулиці і припортовий склад з гасом, свічками, спиртом і вугіллям. Склад спалахнув, і пожежа стала поширюватися містом у різних напрямках і з великою швидкістю. Незважаючи на земляні вали, зведені жителями Лондона для локалізації пожежі, вона охопила практично все місто, яке було переважно з дерев'яних будівель. Багато з них були вкриті соломою і розділені вузькими вуличками. Вогонь був настільки сильним, що його було видно за 50 кілометрів від міста.
Лише 5 вересня пожежа в Лондоні почала спадати, а 6-го вересня її вдалось загасити. У місті вогонь знищив 13200 будинків, близько 90 церков (разом з кафедральним собором Св.Павла), 50 складів і багато громадських будівель; близько ста тисяч людей позбулися домівок.
Через декілька днів за наказом короля Карла II почалась відбудова міста. Архітектор Крістофер Рен розробив план нового собору Св. Павла і багатьох церков навкруги нього. Більшість будинків почали зводити з цегли або каменю, вулиці стали ширшими, але постійна протипожежна служба в Лондоні з'явилась лише у XVIII столітті.
В 1670 році в пам'ять про Велику лондонську пожежу біля її епіцентру було встановлено меморіальну колону заввишки близько 70 метрів. Незважаючи на те, що офіційне розслідування прийшло до висновку, що пожежа виникла "з волі Господа, надзвичайно сухого літа і сильного вітру", до 1830 року на колоні зберігався напис, що називав ще одною причиною трагедії "віроломство і злий умисел папської кліки". Тоді ще було гострим протистояння англіканської церкви, панівної в Англії, і католицького Риму.
У 1986 році члени об'єднання лондонських пекарів зібрались на Пуддінг-Лейн і принесли вибачення меру міста за те, що Велика пожежа 1666 року виникла з вини їхнього колеги Томаса Фаррінера.
3 
1
Коментарі