Згідно з датуванням Ератосфена та Аполлодора Афінського, 24 квітня 1184 року до нашої ери давні греки хитрістю захопили Трою і знищили майже все чоловіче населення міста. Врятуватись вдалось лише Енею з небагатьма соратниками, який отримав від богів наказ тікати з міста, щоб відродити славу Трої в новому місці.
На думку давніх греків, Троянська війна була однією з найвизначніших в історії Греції. Вона оспівана в поемі Гомера "Іліада" і довгий час вважалась міфом, однак після того як німецький археолог Генріх Шліман у 1871 році знайшов стародавнє місто Троя на північно-західному узбережжі Малої Азії, ця подія отримала цілком реальне історичне підгрунтя.
Троянська війна почалась в 1194 році до н.е. з вини і за волею богів. На весілля фессалійського героя Пелея і морської богині Фетіди були запрошені всі боги, крім Еріди, богині розбрату. Ображена, вона вирішила помститися і підкинула бенкетуючим богам золоте яблуко з написом "Найпрекраснішій". Три олімпійські богині, Гера, Афіна і Афродіта, засперечалися, кому з них воно призначене. Розсудити їх Зевс наказав юному Парісу, синові троянського царя Пріама. Він віддав перевагу Афродіті, яка в знак подяки запропонувала Парісові любов Єлени, найгарнішої із смертних жінок.
Єлена, дочка Зевса і Леди, була дружиною спартанського царя Менелая. Паріс, що з'явився гостем у будинок Менелая, скористався його відсутністю і за допомогою Афродіти переконав Єлену покинути чоловіка і виїхати з ним у Трою. Втікачі прихопили з собою рабів і скарби царського дому. Ображений Менелай за допомогою свого брата, могутнього царя Мікен Агамемнона, зібрав велике військо, щоб повернути невірну дружину і викрадені скарби. На заклик братів з'явилися всі колишні женихи, які колись сватались до Єлени і дали клятву захищати її честь, - Одиссей, Діомед, Протесілай, Аякс Теламонід і Аякс Оілід, Філоктет. Взяв участь у поході і Ахілл, найвідважніший і наймогутніший з героїв, якого, незважаючи на передбачену смерть, зумів переконати цар Ітаки Одиссей. Керівником всього війська було обрано Агамемнона, правителя наймогутнішої з ахейських держав.
Грецький флот, який налічував 1186 кораблів, зібрався в Авліді, гавані в Беотії. Щоб забезпечити флоту щасливе плавання до берегів Малої Азії, Агамемнон приніс у жертву богині Артеміді свою дочку Іфігенію. Досягнувши Троади, греки спробували повернути Єлену і скарби мирним шляхом. Посланцями до Трої вирушили Одіссей і ображений чоловік Менелай. Незважаючи на бажання самої Єлени, троянці їм відмовили, і почалася довга і трагічна для обох сторін війна. У ній взяли участь і боги. Гера і Афіна допомагали ахейцам, Афродіта і Аполлон - троянцям.
Троянці, якими командував Гектор, старший син Пріама, не наважувались напасти на греків, остерігаючись могутнього Ахілла, а греки протягом кількох років спустошували навколишні міста, які виступили на боці троянців. На десятому році облоги Агамемнон образив Ахілла, відібравши у нього полонянку Брисеїду, і той, розгніваний, відмовився виходити на поле бою. Ніякі вмовляння не могли переконати Ахілла залишити гнів і взятися за зброю.
Троянці скористалися бездіяльністю Ахілла і перейшли в наступ. Вони прорвалися в табір ахейців і ледь не спалили їхні кораблі. Найближчий друг Ахілла, Патрокл, попросив героя дати йому свої обладунки та колісницю і помчав на допомогу грецькому війську. Патрокл зупинив натиск троянців, але сам загинув від руки Гектора.
Смерть друга змусила Ахілла забути про образу і він в бою убивав Гектора. Але незабаром загинув сам від стріли Паріса, спрямованої Аполлоном. вона вразила Ахілла у п'яту, єдине незахищене місце на його тілі. Після смерті Ахілла серед ахейців почалася суперечка за володіння його обладунками. Вони дісталися Одиссею, і, ображений таким результатом, Аякс Теламонід покінчив життя самогубством.
Вирішальний перелом у війні відбувався після прибуття в табір ахейців героя Філоктета з острова Лемнос і сина Ахілла Неоптолема: Філоктет вбив Паріса, а Неоптолем - союзника троянців місійця Еврініла.
Залишившись без ватажків, троянці стали уникати битв у відкритому полі. Тоді за пропозицією Одиссея ахейці вирішили взяти місто хитрістю. Вони збудували величезного дерев'яного коня, всередині якого сховався відбірний загін воїнів. Решта ж війська, щоб переконати троянців, ніби ахейці відправляються додому, спалила свій табір і відпливла від узбережжя Троади, сховавшись біля острова Тенедос.
Здивовані залишеним подарунком, троянці вирішили ввезти коня в місто. Незважаючи на попередження жреця Лаокоона, який попередив про підступність ворога ("Бійтеся данайців (греків), що дари приносять!"), вони ввезли дерев'яного коня в місто, вважаючи його дарунком богині Афіни. Вночі сховані в череві коня воїни вийшли назовні і відкрили ворота, через які в місто увірвались ахейці, - майже все чоловіче населення Трої загинуло, за винятком Енея, сина Анхіза й Афродіти, який отримав від богів повеління тікати із захопленого міста. Жінки Трої стали бранками і рабинями переможців, а саме місто було розграбоване і спалене.
3 
1
Коментарі