Ексклюзиви
Пʼятниця, 25 листопада 2016 19:30

158 українських населених пунктів назвали на честь організаторів Голодомору
7

Автор: static.panoramio.com
 

Незважаючи на засудження геноциду 1932-1933 років, в Україні до 2016-го залишалося 158 населених пунктів, названих іменами членів Політбюро ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У у 1932‒1933 роках. Тобто осіб, причетних до організації Голодомору. Зокрема, на честь голови Всеукраїнського ЦВК Григорія Петровського ‒ 69 населених пунктів, члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова ‒ 48, Голови ЦВК СРСР Михайла Калініна ‒ 15 тощо.

Ще щонайменше у 44 назвах населених пунктів "увічнювалася" колективізація та її місцеві активісти. Так, на Херсонщині 1930-го у ході колективізації село Преображенка перейменували на Червоний Чабан, з'явилося також село Шлях Незаможника тощо.

За підрахунками Українського інституту національної пам'яті, назви більш як 20% із 987 населених пунктів, перейменованих 2016-го в рамках "декомунізації", пов'язані з Голодомором 1932-1933-го.

З усіх партійних "вождів" найбільше населених пунктів назвали на честь Григорія Петровського. Це й не дивно. Упродовж 1919-1938 років він був членом Політбюро ЦК КП(б)У й одночасно головою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету. Тобто формальним очільником радянської України.

 

Петровський особисто керував діяльністю так званих комітетів незаможних селян - втілював політику "розкуркулення" та колективізації. Його 50-річний ювілей збігся з початком колективізації. Спостерігався, без перебільшення, справжній ажіотаж "на місцях" щодо вшанування "всеукраїнського старости" у назвах населених пунктів.

Приміром, 12 липня 1928-го Бердичівський окрвиконком у листі до ВУЦВК прохав: "про надання імені т. Г. І. Петровського с. Кордишівка Козятинського району, виходячи з того, що населення цього села приймало найактивнішу участь в озброєній революційній боротьбі, весь час виявляє надзвичайне зацікавлення в міроприємствах, що їх вживає Радянська Влада".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зі стін почали здирати рушники: "Це колгоспне добро. Дояркам треба руки об щось витирати"

Ідучи назустріч проханню "широких трудящих мас", Петровський, як повідомляли документи "Комісії по перейменуванню при ВУЦВК'у", "дав згоду на перейменування в с. Петровське таких сіл…". І якщо, попри затвердження ВУЦВК щодо перейменування, згадана Кордишівка перейменована таки не була (траплялося й таке), то клопотання щонайменше 69 населених пунктів задовільнили цілком. І увічнювали у своїх назвах Петровського аж до 2016-го.

Автор: informator.media
 

Також низка сіл отримали назви радянських активістів, що "полягли смертю хоробрих" у війні за хліб, що велася проти українських селян. Тогочасна радянська пропаганда показувала це як класову боротьба "трудящих села" з антирадянськими елементами ‒ "знавіснілою куркульнею".

До прикладу, 1931 року село Гаврилівка на Сумщині перейменували на Гришине. На честь активіста колективізації, комуніста Григорія Сім'ї, який загинув того ж року "від рук куркулів". 1936-го в селі Помийник (хибна форма історичної назви Поминик. ‒ ред.) на Черкащині місцевий колгосп названий іменем В. С. Близнюка, а 9 квітня 1941 року село отримало назву Вікторівка. На честь голови місцевого ТСОЗу, комсомольця Віктора Близнюка, якого у липні 1930-го "по-звірячому вбили куркулі".

2016 року наругу над пам'яттю жертв мільйонів українців, жертв геноциду 1932-1933 років, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом, припинено. Імена його безпосередніх винуватців стерте з української топоніміки.

 
Зараз ви читаєте новину «158 українських населених пунктів назвали на честь організаторів Голодомору». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода