150 років тому, 8 лютого 1866 року, народився галицький державний і громадський діяч, голова товариства "Просвіта" Іван Кивелюк . Про це повідомляє видання "Збруч".
Походив Іван Кивелюк з містечка Скалат, де народився на передмісті Княжий Кут. Навчався в Академічній гімназії у Львові, яку закінчив 1895 року. У 1893-му завершив правничі студії на Львівському університеті ім. Цісаря Франца І. Захистив дисертацію доктора права.
Працював суддею на галицькому Поділлі (Тернопіль, Товсте, Будзанів, Гусятин). На початку ХХ століття жив у містечку Копичинці. Поряд із працею в повітовому суді активно займався громадською роботою. У 1903 року став членом місцевої філії товариства "Просвіта", інших громадських і господарських організацій.
Іван Кивелюк брав активну участь у діяльності Національно-демократичної партії. Двічі обирався до Галицького сейму (у 1908 та 1913 роках). У 1908-му був обраний членом виконавчого органу сейму – Крайового виділу.
Відтак він переїхав до Львова, де мешкав на вул. Сикстуській (тепер Дорошенка) в кам'яниці під №64. Пізніше оселився у збудований 1911 року на цій же вулиці будинок під №49. Ця кам'яниця на вулиці Дорошенка, 77 виходить фасадом на площу Маркіяна Шашкевича (зараз тут розташоване Львівське обласне управління юстиції). Варто було би встановити тут пам'ятну таблицю на згадку про відомого галицького правника й державного діяча.
Чи не найбільшим доробком І.Кивелюка стала його діяльність на чолі товариства "Просвіта", яка тривала майже 12 років. "... Був це чоловік у силі віку, непохитного характеру, надзвичайно працьовитий і енергійний. А "Просвіту" любив більш ніж усі інші інституції, тому увесь свій вільний час віддавав праці для неї. За головування Кивелюка дійшла "Просвіта" до найвищого розвитку, але перейшла й надзвичайно тяжкі та катастрофальні роки занепаду та розбиття внаслідок воєнних подій. Та ці удари її не зломили... Бо й справді Просвіта" зробилася тоді для галицьких українців своєрідним "міністерством просвіти" або, як говорили у Львові, "українським магістратом". За власний кошт Кивелюк заснував та постійно виплачував 5 стипендій для галицьких студентів.
Перед зайняттям Львова російським військом І.Кивелюк переїздить до Відня, де працює в Українській культурній раді. А після визволення галицької столиці у вересні 1915 року він повернувся до Львова й очолив процес відбудови "Просвіти".
Фактично Кивелюк був за голову тимчасового парламенту ЗУНР. Коли Львів зайняли поляки, вони інтернували Кивелюка як заручника у таборі в Домб'є біля Кракова, де його тримали 10 місяців.
Іван Кивелюк продовжував керувати "Просвітою" і після війни, за умов польської окупації. 1 листопада 1921 року відбувся у Львові Загальний збір "Просвіти", який переобрав Івана Кивелюка на посаду голови товариства. Натомість сам він у цей час, як і багато інших українських діячів, перебував під арештом через спробу замаху на чільника Речі Посполитої Юзефа Пілсудського, вчинену колишнім українським січовим стрільцем.
"Коли І.Кивелюк вийшов на волю, недовго вже головував у "Просвіті". Подавлений смертю жінки, яка залишила йому троє маленьких дітей, знеможених подіями останніх літ та матеріальними недостачами, бо його зльокавтовано, як судового радника, умер осьмий голова "Просвіти" передчасно дня 1 березня 1922 р. у 56 році життя".
3 
1
Коментарі