Працюючи в місцевій майстерні, Крістофер Шоулз і його компаньйон Карлос Гідден придумали апарат для послідовної нумерації книжкових сторінок. Від цього простого пристрою і веде свій початок друкарська машинка.
Машинка Шоулза, запатентована 23 червня 1868 року, була розміром з письмовий стіл, друкувала лише великими літерами, і друкарка не бачила результату своєї роботи, тому що папір ховався всередині. Однак, саме від цієї машинки пішла знаменита розкладка QWERTY - перші шість клавіш у верхньому ряду клавіатури. Саме так виглядали клавіші на клавіатурі Шоулза.
Правда, клавіші з цифрою 1 на машинці не було - винахідники визнали, що друкарки цілком можуть користуватися замість неї буквою "I", та й Shift був доданий тільки через 10 років, хоча розкладка залишилася тією ж самою. Грошей, щоб запустити новинку у виробництво, у Шоулза не було, і він продав права на неї Філу Ремінгтону, відомому конструктору-зброяреві. Його інженери довели розробку до розуму і випустили на ринок уже під назвою "Remington No.1". 1 березня 1873 року фірма Remington and Sons почала виробництво першої друкарської машинки в Нью-Йорку.
Після Громадянської війни в США (1861-1865) фірма Remington, розширивши асортимент своєї продукції, крім зброї почала випускати швейні машинки. Це відбилося і на моделях друкарських машинок: їх прикрасили веселими квітковими візерунками і стали кріпити на станину швейної машинки таким чином, що натискання на педаль викликало повернення каретки. Інші компанії невдовзі випустили свої моделі друкарських машинок, в тому числі і такі, які дозволяли відразу ж бачити видрукуваний текст, а також моделі зі зміною регістру, на яких можна було друкувати і малими та великими літерами. Ефективність удосконалених моделей і той факт, що вони "не мажуть і не залишають чорнильних плям", врешті-решт, розсіяли всі сумніви підприємців, і друкарська машинка стала поширеним знаряддям праці.
5 
1
Коментарі