25 травня 1907 року в засіданні парламенту Фінляндії, яка на той час входила до складу Росії, вперше у світі взяли участь жінки. Право обирати і бути обраними було надане жінкам Фінляндії у 1906 році і на виборах 1907 року до парламенту було обрано 19 жінок (з 200 депутатських місць).
Боротьба за виборче право жінок починається ще з XVIII століття, коли патріархальний устрій більшості суспільств наділяв чоловіків та жінок різними соціальними функціями і, відповідно, різними правами та обов'язками - право обирати чи бути обраним визначалось майновим цензом і, будучи залежними у майновому сенсі від чоловіка чи батька, жінки були часто позбавлені таких прав. Перший відомий випадок, коли жіноче виборче право було закріплене законодавчо відноситься до т. зв. "Ери свободи" у Швеції, коли після смерті короля Карла XII в 1718 році жінки, які платили податки, отримали право обирати членів парламенту. Переворот, здійснений королем Густавом III в 1772 році відновив монархію і нова конституція урізала права жінок зокрема та й парламенту в цілому.
В 1755 році конституція Корсиканської республіки надала виборче право усім громадянам старше 25 років незалежно від статі. Жінки втратили його після анексії Корсики Францією в 1769 році. У США першим, хто наділив жінок правом обирати, був штат Нью-Джерсі - в 1776 році таке право отримали жінки, які мали власність. Однак в 1807 році під приводом боротьби з фальсифікаціями на виборах жінок позбавили виборчого права, як і небілих чоловіків.
У другій половині XIX століття у тій чи іншій формі право обирати отримали жінки в різних країнах світу - в британській колонії Піткерн, французькій Франсвіль, Австралії, острові Мен. Нова Зеландія, британська колонія зі статусом самоуправної території, стала першою країною світу, де в 1893 році жінки отримали рівні з чоловіками загальні виборчі права. В 1902 році право жінок не лише обирати, але й бути обраним було закріплене у конституції Австралії (воно не поширювалось на аборигенів).
У Європі першою країною, де жінки отримали рівні з чоловіками виборчі права, стала Фінляндія, яка на правах князівства входила до складу Російської імперії, - адміністративна реформа 1906 року закріпила за жінками право обиратись, і 16 березня 1907 на виборах до парламенту вони отримали 19 з 200 депутатських місць. Фінляндія стала першою країною світу, де загальне виборче право жінок було реалізоване на практиці. Проте участь жінок у виборах до місцевих органів влади була закріплена лише після здобуття Фінляндією незалежності в 1917 році.
В 1913 році рівні виборчі права жінок були законодавчо закріплені в Норвегії, в 1915-у - в Данії, у 1917 році - в Росії (Тимчасовим урядом Керенського), у 1918 році - в Канаді, Німеччині та Польщі, в 1919-у - в Нідерландах, в 1920-у - по всій території США, в 1926-у - у Великобританії, в 1930-у - в Туреччині, в 1944-у - у Франції, в 1945-у - у Японії.
2 
1
Коментарі