14 листопада 1918-го з ініціативи українських вчених наказом гетьмана Павла Скоропадського заснували Українську академію наук.
Пропонуємо цікаві факти про академію.
Складалася з 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архіву. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою.
Першим президентом обрали природознавця Володимира Вернадського.
Після нього президентами академії обирали: Миколу Василенка (1921—1922), Ореста Левицького (1922), Василя Липського (1922—1928), Данила Заболотного (1928—1929), Олександра Богомольця (1930—1946), Олександра Палладінв (1946—1962) і Бориса Патона (з 1962 року).
Членів Національної Академії Наук обирають довічно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Львівських вчених виключили з академії наук
Найвищим керівним органом НАН України є загальні збори. До складу установи входять 199 дійсних членів - академіків, 366 членів-кореспондентів і 108 іноземних членів.
Має 6 регіональних центрів: Західний науковий центр, Північно-східний, Донецький науковий центр, Кримський науковий центр НАН України, Придніпровський науковий центр НАН України, Південний науковий центр НАН України.
Дійсними членами НАН можуть обрати науковців, які зробили видатний внесок у розвиток певного напряму науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. У нормативних документах немає уточнення щодо сутності "видатного внеску" чи "визначних здобутків".
Минулоріч 12 листопада на 89 році життя померла найвідоміша українська археологиня, професорка Лариса Іванівна Крушельницька. Вона єдина у світі дослідниця, яка організувала й успішно провела більше 50 археологічних експедицій. Результатом яких стали 206 наукових досліджень. Лариса Крушельницька відкрила та дослідила приблизно 60 пам'яток минулого, що принесли їй визнання в Україні та за кордоном.
4 
1
Коментарі