Минулоріч 12 листопада на 89 році життя померла найвідоміша українська археологиня, професорка Лариса Іванівна Крушельницька.
Вона єдина у світі археологиня, яка організувала й успішно провела більше 50 археологічних експедицій. Результатом яких стали 206 наукових досліджень. Лариса Крушельницька відкрила і дослідила приблизно 60 пам'яток минулого, що принесли їй визнання в Україні та за кордоном.
Вона обрала професію археолога і присвятила своє життя тому, щоб ніхто і ніщо не залишилось у забутті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Померла найстаріша жінка України
Свої перші наукові праці публікувала на початку 1960-х у тоді щойно заснованому збірнику "Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття та Волині".
Врятувала історичні пам'ятки на землях майбутнього Яворівського сірчаного комбінату. Першою проводила розкопки в зоні затоплення Бурштинської ДРЕС. Професорка здійснила рятувальну для населення експедицію на місці нинішнього водосховища Дністровської ГЕС — людей, що жили вздовж Дністра, примусово переселяли з метою затопити територію водосховищем Дністровської ГЕС.
Визначним внеском Лариси Крушельницької є обґрунтування нею феномену розвитку земель Прикарпаття і Волині як контактної зони і периферійної території щодо етнокультурних масивів Східної та Центральної Європи. Концептуально важливе наукове значення мають дослідження Крушельницької на території Середнього Подністров'я та виділення нею Непоротівської групи пам'яток, яка репрезентує західні окраїни Чорноліської культури.
Видавництво "Астролябія" видало 2 автобіографічні новели науковиці "Рубали ліс" і "Звірятка у моєму житті" та збірку публіцистики "Від сьогодні до завтра".
На сході окупованого Криму археологи виявили невідоме давньогрецьке поселення.
Коментарі