Закон Бейліса

Моя землячка Люда в середині 1990-х працювала медсестрою у школі. Народивши дитину, сиділа вдома. Чоловік працював на заводі робітником. Бідували.

Люда здружилася із заможною сусідкою. Позичала в неї гроші. У тієї чоловік мав успішний бізнес у Києві. Незабаром сусідка перебралася до столиці.

— Чого ви там сидите? — телефонувала подрузі.

Людмила залишила дитину на чоловіка й гайнула до Києва. Починала реалізатором на ринку, потім возила "шкіру" з Туреччини. Заочно закінчила юрфак, працювала юристом. Згодом відкрила власну юридичну фірму. Тепер у неї кілька автівок, квартира, заміський будинок, великий офіс у центрі. Прилаштувала біля себе й чоловіка. Колишньої сусідки не впізнає.

Сьогодні в Людмили професійне свято. 1997-го "на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України, Спілки адвокатів України" президент Леоніда Кучма встановив відзначати 8 жовтня День юриста. Чому саме цього дня? Копнули глибоко: десь на початку жовтня 1016 року Ярослав Мудрий нібито уклав перші статті "Руської правди". Узяли рік і додали всі цифри: 1+0+1+6=8. Так вийшло 8 жовтня.

Стус, працюючи на виробництві, виконував норму

Радянські люди послугами юристів користувалися рідко, бо ті зазвичай були "помічниками" прокурорів. А рішення в "антирадянських справах" приймали не в суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Такі справи адвокати вели "за рознарядкою". Саме так Віктор Медведчук — майбутній "сірий кардинал" президента Кучми — став захисником на процесі поета-дисидента Василя Стуса. Медведчук на суді визнав, що всі "злочини" його підзахисного "заслуговують на покарання". Але просив врахувати, що Стус, працюючи на виробництві, виконував норму, а крім того, переніс важку операцію шлунка. Отакий був "захист".

В Україні за незалежності попит на юристів стрімко зріс. Їх почали "штампувати" технічні університети, інститути культури й навіть аграрні коледжі. Як гриби після дощу, повиростали адвокатські контори, юридичні відділи у фірмах, приватні нотаріуси. Але... Більшість адвокатів вживилися у загальну систему корупції і "кривосуддя". Часто працюють на два боки, беруть участь у підкупі суддів, "відмазують" своїх клієнтів не законами, а грошима.

1913-го, коли Російська імперія доживала віку в шумовинні антисемітизму, в Києві відбувся процес Менахема Бейліса. Нікому не відомого доти єврея звинувачували в ритуальному вбивстві 13-річного учня. Адвокати довели його невинність, а суд присяжних виправдав. Царський уряд, який курирував цей процес, зазнав моральної поразки. Так-от: "Закон Бейліса" — адвокатський захист попри все — у нас поки що не діє.

×