Восени 1917-го молодий граф Антуан де Сент-Екзюпері приїхав до Парижа навчатися на підготовчому курсі Військово-морського ліцею. Та лекції його мало цікавили. Він наліво й направо тринькав гроші, які йому висилала мати з Ліона. Гуляв з акторками й утримував друзів-гравців.
— Лицареві не гоже думати про підлий метал, — жартував.
Тим часом його родина розорилася. Матері довелося продати родовий замок. До морської академії Сент-Екзюпері так і не вступив і був змушений піти до армії. Він давно мріяв навчитися літати й попросив записати його в авіачастину, що розташовувалася в Ле Бурже під Парижем. Не минуло й року, як юнак розбив літак і отримав тяжку травму голови. Та авіакатастрофа не перешкодила йому продовжити кар"єру льотчика. Пролежавши чотири роки в депресії, Антуан одержав роботу в авіакомпанії "Тулуза-Дакар" і виїхав до Африки — у Західну Сахару.
Пустеля так його вразила, що він почав писати роман "Південний поштовий". Він і раніше писав оповідання, та цей твір зробив його знаменитим. Читачі уявляли автора відважним льотчиком, мислителем, витонченим романтиком. Екзюпері подобався цей новий імідж, але в реальному житті відповідати йому було надто складно. У вільний від польотів час Антуан випивав із друзями й розважався з дівицями.
Улітку 1930-го Сент-Екзюпері приїхав по службі до Буенос-Айреса. Познайомився там із 26-річною вдовою письменника Гомеса Каррільо — Консуело. Захопився нею. Екзюпері вмовив її сісти в літак. Мовляв, хоче показати їй Аргентину з висоти пташиного лету. Коли здійнялися в небо, зажадав, щоб поцілувала його. Та відмовилася. Антуан пригрозив, що направить літак у річку. Злякана Консуело чмокнула в щоку. Вечір закінчився у будинку Сент-Екзюпері. Він поступився дамі своїм ліжком і до ранку читав їй розділи зі своєї книги "Нічний політ". Через кілька місяців Консуело одержала від нього листа із Франції. Наприкінці були слова: "З вашого дозволу, ваш чоловік".
Невдовзі Екзюпері винайняв будинок і зажадав, щоб Консуело до весілля переселилася до нього. Вона погодилася й приїхала до Парижа. Та одруження весь час відкладали — Антуан чекав приїзду своєї матері. Урешті-решт наречена поставила ультиматум: або весілля, або йде від нього. Антуан повів Консуело до мерії зареєструвати шлюб. У мить, коли потрібно було сказати звичне "так", Сент-Екзюпері розридався:
Одне око вилізло на чоло, а інше висіло біля спотвореного, фіолетового рота
— Я не хочу одружуватися далеко від батьківщини та своєї родини!
— А я не хочу виходити заміж за ганчірку, — відповіла Консуело.
Якось вона дізналася, що графиня де Сент-Екзюпері збирає відомості про її походження.
— Серденько, моя родина дуже традиційна, — відповів на це Антуан. — У нас прийнято одружуватися з жінками свого кола. А ти — іноземка, до того ж удовиця. Мама хоче знати, кого я збираюся ввести в родину.
Письменник звик до вільного життя, рідко бував удома, його постійно оточували прихильниці. Консуело ревнувала, сварилася, декілька разів хотіла кинути чоловіка, заводила коханців. Та коли 1935-го під час перельоту Париж–Сайгон літак Сент-Екзюпері зазнав аварії у Лівійській пустелі, заприсяглася собі: якщо чоловік повернеться живим, ніколи й не подумає про розлучення.
Ревнощі та постійний страх за життя Антуана підірвали психіку Консуело, у неї почалися нервові зриви. Увесь Париж гомонів про скандали, що вона влаштовувала чоловікові. Друзі порадили Сент-Екзюпері відправити дружину до психіатричної лікарні у Берні в Швейцарії.
Антуан приїхав туди до неї за три тижні. Був уражений, як вона схудла. Її тримали в холодній палаті, погано годували й виморювали пішими прогулянками "для кращого сну". Коли Консуело повернулася додому, чоловік завів коханку. І тоді терпець жінці урвався. Вона подала на розлучення й відправилася морем до Сальвадору. На кораблі отримала телеграму від матері Антуана: "Твій чоловік серйозно поранений. 32 переломи, 11 тяжких. Не допустила ампутації до твого приїзду. Якомога швидше вилітай до нас".
— Я ледь впізнала обличчя Тоніо, так воно опухло, — згадувала Консуело. — Одне око вилізло на чоло, а інше висіло біля спотвореного, фіолетового рота. Я змушувала його їсти, як дитину, яка одержує першу ложку молока, перший шматок хліба, розмочений у меді.
Біля Антуанового ліжка вона провела кілька тижнів. Їла та спала в його палаті. Аби полегшити чоловікові біль, тримала свої руки в тазі з грудками льоду, а потім клала прохолодні долоні на його палаюче чоло.
— Завтра ти посадиш мене в літак до Нью-Йорка, — сказав їй Екзюпері у день виписки з лікарні. — Там я зроблю пластичну операцію. Ти ж не можеш жити з чудовиськом.
У США він застає початок Другої світової війни. Його мучить бездіяльність, хоче знову піднятися у небо. Махає рукою на застереження лікарів і вступає у ряди Французького опору. Одержує дозвіл на кілька розвідувальних польотів. Жоден із них не був успішним. Під час першого Антуан ледь зумів утекти від німецьких винищувачів. Удруге — здав кисневий прилад і пілотові довелося спуститися на небезпечну висоту. Утретє — відмовив один із двигунів. Перед четвертим вильотом ворожка напророчила льотчикові, що він загине у морській воді. Сент-Екзюпері зі сміхом розповідав про це друзям. Мовляв, вона, певно, прийняла його за моряка.
31 липня 1944-го Антуан де Сент-Екзюпері вилетів у розвідку з авіабази на острові Корсика у напрямку ще окупованого німцями Ліона. Невдовзі зв"язок з літаком зник. Протягом багатьох років Консуело не могла повірити у загибель чоловіка. Вона розмовляла з ним, писала листи, запевняла друзів, що вночі чує його подих.
— Він часто залишав мене саму, — казала, — але завжди повертався.
Про смерть Антуана де Сент-Екзюпері довгий час нічого не знали. 1998-го в морі неподалік Марселя один рибалка знайшов браслет із написами: "Antoine", "Consuelo" та "c/o Reynal & Hitchcock, 386, 4th Ave. NYC USA" — адреса видавництва, в якому виходили книжки Сент-Екзюпері.
У травні 2000-го нирець Люк Ванрель знайшов на 70-метровій глибині уламки літака, який, можливо, належав Сент-Екзюпері. Його рештки були розсіяні на смузі довжиною в кілометр і завширшки в 400 м.
Восени 2003-го фрагменти літака підняли з морського дна. Один з них виявився частиною кабіни пілота, зберігся бортовий серійний номер літака — 2734-L. Він відповідав тому, в якому пілот-письменник Екзюпері вирушив в останній рейс.
1900, 29 червня — Антуан де Сент-Екзюпері народився в Ліоні (Франція) у родині збіднілих провансальських дворян
1922, червень — в аеропорту Амбер"є неподалік Ліона отримує перше повітряне хрещення — у демонстраційному польоті
1931, 22 квітня — одружується з Консуело Сунсін де Сандоваль
1939 — нагороджений Військовим Хрестом Французької Республіки
1943, 6 квітня — публікує в США філософську казку "Маленький принц". В образі головного героя Екзюпері зобразив самого себе, а прекрасну Троянду наділив рисами своєї дружини Консуело
На честь Антуана де Сент-Екзюпері названі аеропорт у Ліоні й астероїд. Його відкрила російський астроном Тетяна Смирнова 2 листопада 1975-го
8 
35413
Коментарі
3