— Яка ваша спеціальність? — запитав суддя ленінградського поета Йосипа Бродського.
Його судили за дармоїдство, бо не мав офіційної роботи.
— Поет, поет-перекладач.
— А ви вчилися цього?
— Я думаю, це... від Бога.
У березні 1964-го Бродському дали максимум — п'ять років примусової праці у віддаленій місцевості. У глухому селі в Архангельської області працював на пилорамі. А у вільний час далі писав вірші.
Указ "Про посилення боротьби з особами, що ухиляються від суспільно корисної праці й ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя" президія Верховної Ради СРСР ухвалила 4 травня 1961-го. Відтепер радянських громадян, які протягом року не працювали понад чотири місяці, засуджували до примусової праці. Невдовзі статтю про дармоїдство (російською "тунеядство") включили до Кримінального кодексу, разом із бродяжництвом і жебрацтвом. "У 1970-х мені довелося пропустити один рік між школою й інститутом, — згадує у своєму інтернет-блозі одеситка Клавдія Старокамська. — То я й пішла працювати на швейну фабрику. А оскільки вчити шити заради чотирьох місяців було безглуздо, то взяли мене на упаковку готової продукції — дамських панталон".
Актор Микола Годовиков, який зіграв роль червоноармійця Петрухи у фільмі "Біле сонце пустелі", після розлучення із першою дружиною і поранення в п'яній бійці із сусідом перебивався випадковими заробітками.
— Посадив мене дільничний, — розповідав. — Говорить: "Ти чотири місяці в році не працював — отже, дармоїд". Я його питаю: "Навіщо посадити хочеш?". А він: "Мене жаба душить! Ти живеш сам, 25 метрів кімната. А я із сім'єю, дружиною і дитям, на 18 метрах".
Найчастіше закон про дармоїдство застосовували проти інакодумців, дисидентів, правозахисників. Приміром, 1980-го письменник Володимир Войнович мусив виїхати до Німеччини: він ніде не працював і підпадав під статтю. Багато радянських інтелігентів-дисидентів із вищою освітою, щоб не сісти за дармоїдство, йшли на таку роботу, яка залишала вільний час для творчості, — двірниками, сторожами, котельниками тощо. Згодом їх охрестили "поколінням двірників і сторожів".
Стаття про дармоїдство проіснувала в СРСР майже 30 років — до квітня 1991-го. Тоді ухвалили Закон "Про зайнятість населення". Він скасував кримінальну відповідальність за дармоїдство і легалізував безробіття.
1 
1
Коментарі
1