вівторок, 28 липня 2009 17:03

Віра за звичкою

Моя мама все життя була активісткою-атеїсткою. На всяких віруючих дивилася скоса. А на старість сама увірувала. Й от мені в середині 1990-х довелося вчити свою майже 70-річну маму читати "Отче наш".

— Сину, це я тебе мала б цьому вчити, а не ти мене, — заплакала тоді.

За легендою, першим на наших землях — у Причорномор"ї — проповідував Слово Боже апостол Андрій Первозваний. У ІХ ст. християнство приходить у Київську Русь через місіонерів із грецькими колоністами і купцями. Тоді в Києві звели першу християнську церкву — святого Іллі.

Охрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією князеві Володимиру допомогла варязька дружина. Хоч спершу Володимир  запровадив язичницький пантеон богів — Перуна, Дажбога, Хорса, Стрибога, Сімаргла і Мокоші. Але потрібна була нова віра — як вікно в Європу. Князь прийняв християнство, у Херсонесі в Криму. "Коли Володимир повернувся до Києва, повелів скинути кумирів... Перуна ж казав прив"язати до кінського хвоста й волочити по місту, — пише літописець. — Після цього послав вістунів по цілому місту, які голосили: "Якщо завтра не явиться хтось над рікою, бідний чи багатий, низького стану чи робітник, буде моїм ворогом"...

Перед хрещенням князь здійняв руки вгору і промовив:

— Боже великий, що створив небо і землю! Зглянься на нових людей цих і дай їм, Господи, пізнати Тебе...

Суворий правитель і воїн, який прокладав собі шлях до влади в жорстокій міжусобній боротьбі, мав шість дружин і 800 наложниць, любив буйні учти та втіхи, після хрещення змінився. Навіть перестав страчувати злодіїв, боячись гріха. На церковні свята пригощав усіх, роздавав одяг і речі, наказував розвозити по місту їжу.

Перуна ж казав прив"язати до кінського хвоста

Язичницькі жерці й селяни люто опиралися новій релігії. Спалювали церкви, убивали священиків. Матері, відпускаючи дітей у школи, плакали за ними, як за покійниками. Хрещення Русі насправді тривало століттями.

Та саме селяни, асимілювавши язичництво в нову віру, стали її носіями. Коли в Європі почали інтенсивно розвиватися міста, уся конструкція християнства завалилася. У модерністському суспільстві релігія витіснилася з публічної сфери в приватну. "Бог помер!" — проголосив Фрідріх Ніцше в кінці XIX ст. Віра перетворилася на ширму, виставу, культурну звичку.

Після краху комуністичної системи ми стали дуже побожними. А тепер усе прийшло до "норми" — стаємо християнами за звичкою.

Зараз ви читаєте новину «Віра за звичкою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути